Привіт, друзі! Зараз, користуючись практично весняною погодою, щодня ходжу гуляти із малюком. Іноді приєднуються старші діти, якщо не в школі. От і в неділю ми пішли всі гуляти, майже у повному складі. Навіть Міка, наша юна кицька, за нами пішла. Вона лазила по деревах, поки я неспішно ішла по дорозі із дитячим візком, а Даринка та Маркіян гасали по саду.
Ми думали, що Міка повернеться назад, коли ми трохи відійдемо від дому. Але вона чогось перелізла на територію сусідів і так ішла за нами вздовж довгого дротяного паркана, не маючи змоги вилізти. Вона трохи налякалася і почала м'явчати, щоб ми її не залишили.
Тому нам довелося повернутися, щоб Міка ішла за нами у зворотному напрямку. І вона врешті-решт вийшла тим самим шляхом, яким і потрапила на чужу територію.
Там ми її зловили, занесли додому і залишили в будинку і далі вже пішли спокійно гуляти, не боячись, що наша пухнаста та лагідна киця десь загубиться 🙂.