Ви, мабуть, думаєте, що волошки ростуть в полі, поміж житом? (Чи це я, яка ціле літо проводила в бабусі, думаю, що ви можете так думати? 🤓) Загалом так воно і є, але ця волошка особлива. Вона виросла на асфальті.
Двір моєї бабусі, де я зараз живу, заасфальтовано. Але цей асфальт було покладено дуже давно, то ж місцями він потріскав і пішов складками. А ще подвір’я сусідів розташоване вище від нашого і коли падає дощ, то з їхнього газону до нас крізь огорожу у вигляді дротяної сітки намиває трохи землі. Ми її чистимо, але біля самого паркану на асфальті все ж залишився тонкий шар землі. Саме на цьому шарі ґрунту цього літа там виросла польова волошка. І хоча у нас в саду багато квітів, моя бабуся найбільше радіє цій квітці і хвалиться нею перед усіма гостями.
Мені також подобаються польові волошки, хоча, на мою думку, посеред лану золотистої пшениці чи жита вона виглядає краще. Тоді ці кольори, жовтий та блакитний, нагадують кольори нашого прапора. Це можна вважати одним із багатьох символів української ідентичності, адже золотисті поля пшениці завжди уособлювали працелюбність нашого народу та багатства його землі. А волошки – це просто красиво, проте красиво – це не менш значимо. Просто це інший рівень, ментальний, де важливе духовне багатство. То волошки на золотому полі - це символ повністю багатої людини, здорової духом і тілом, яка тяжко працює, але вміє відпочити і поглянути на красу довколишнього світу. То ж недарма моя бабуся така рада, що у нас на подвір’ї ростуть волошки.
Lovely flowers
Thanks!