Привіт, друзі! Зима триває, то ж ми продовжуємо насолоджуватися зимовою красою і зимовими незручностями. Звісно ж, незручностями, такими як неприбрані дороги, мокрі ноги, запізнені маршрутки і тому подібними речима, ми "насолоджуємося" лише у переносному значенні, от миті краси, які трапляється на нашому шляху, ми здатні сприйняти усім своїм єством, всотати кожною складкою нашої душі, бо ж зараз так багато негативу та безнадії, тому хвилина часу, яку ми витратимо, щоб просто глянути на красиве вечірнє небо глибокого насиченого кольору із перистими білими хмаринками, може суттєво покращити наше ментальне здоров'я. Можливо ненадовго, але це вже хоч щось.
Ніби на фотографіях синє лише небо, правда? Але якимось дивовижним чином блакить переходить на все решта: на мокрий темний асфальт, на білий сніг, навіть на червону стіну будинку, не кажучи про темно-зелені крони сосон.
Тут трохи менше блакиті, більш сіра тональність, а варто лише було змінити кут та відійти на декілька кроків вліво.
Ну і блакитний повертається. Завершальне фото цієї маленької підбірки).
