Неймовірно важкий емоційно тиждень. Змиті терористичним російським вибухом села на Херсонщині, тисячі знедолених українців, квола реакція світового співтовариства, чергові некрологи загиблих друзів та колег в стрічці. З кожною новою втратою неначе зникає частинка тебе.
An incredibly difficult week emotionally. Villages in the Kherson Region washed away by a terrorist russian explosion, thousands of impoverished Ukrainians, the weak reaction of the world community, another obituary of fallen friends and colleagues in the tape. With each new loss, it's as if a piece of you disappears.
У цьому вирі інформаційного перенавантаження шукаєш хоч соломинку опори, яка дозволить не звалитися у безодню. Такою опорою є земля та її дари.
In this vortex of information overload, you are looking for even a straw of support that will allow you not to fall into the abyss. Such support is the earth and its gifts.
Нарешті, на городі починає стиснути полуниця. Цього року її вродило небагато, бо висаджена вона минулого року,але дуже солодка на смак.
Finally, strawberries begin to ripen in the garden. This year it gave birth to a few, because it was planted last year, but it tastes very sweet.
Але навіть ця солодкість не може перебити гіркоти переживань, тому просто насолодитися красою ягід на кущі приносить більше задоволення. Яка,виявляється, полуниця фотогінічна...
But even this sweetness cannot overcome the bitterness of experiences, so simply enjoying the beauty of the berries on the bush brings more pleasure. It turns out that strawberries are photogenic...
До речі, коли мене накрили нлвини кілька днів тому, я псіханула, купила полуницю і зробила варення.🙃🙂 Полегшало
Yay! 🤗
Your content has been boosted with Ecency Points, by @socbez1.
Use Ecency daily to boost your growth on platform!
Support Ecency
Vote for new Proposal
Delegate HP and earn more