День шлюбу раніше призначали на неділю. Молодий та молода зранку збирались кожен у себе вдома. У молодого роблять коровай, ставлять гільце. Молодий вбирається. Потім староста перехрестивши двері палицею виводить молодого у двір. Всі Присутні стають в коло і мати молодого кропить його свяченою водою. Молодий вклоняється кожному з присутніх після чого всім товариством вирушають до молодої.
В хаті молодої в цей час розплітають їй косу і розпускають волосся. Потім кожна з дружок по черзі розчісують волосся і мастячи його олією та медом. Далі вплітають у волосся монети, які їй напередодні дав молодий, окрайчик хліба, а батько та тітки пару головок часнику, як оберіг. Після цього заплітають волосся знову в косу і украдають на голові у формі вінка. Це востаннє молода носить дівочу зачіску і мати одягає їй на голову останній вінок.
!!!В сучасній сценічній псевдонародній творчості ви часто можете побачити цілий хор жінок, заміжніх і вже похилого віку, які на голови вдягають вінки, навіть не замислюючись про його значення і недоречність в такій ситуації!!!
Впродовж усього обряду розплітання і заплітання коси дружки співають спеціальні пісні, в яких описується порядок обрядових дій.
Майбутнє подружжя обов’язково у супроводі музик йде до церкви разом або окремо. Але поїзд (свита, супроводжуючи) молодого має іти разом зі світилками. Так називали дівчат, одна з яких несла шлюбні свічки, а інша – мечи, тобто стару або дерев’яну шаблю оздоблену стрічками та квітами.
Перед відходом до церкви молоду також благословляють її батьки. Але присутніми на вінчанні батьки не мали права, це вважалося непристойним.
Після вінчання молоді покидають церкву боковими дверима, щоб їх не покидало щастя. Молоді йдуть кожний до себе додому або разом до хати молодої.
Як подружжя підходить вже до хати молодої, на зустріч їм виходить мати молодої вдягнена у вивернутий кожух і несе їм на кінці ножа меду. Спочатку пригощає зятя, потім дочку, потім всі гостям які заходять до хати.
Після цього молодих ведуть до хати.
Їх обводять тричі навколо стола і садовлять на посад. Після чого частують горілкою, а всі присутні сідають за стіл обідати. Молоді не беруть участі в цьому обіді, вони їдять окремо в іншій кімнаті.
Наприкінці обіду дружки молодої співають нагадування поїзду молодого, що він намарно тут чекає і час йому вертатися до своєї хати, бо ж молода ще йому не належить.
Після цього, не зважаючи на те що молоді повінчані в церкві, молодий йде з усім своїм товариством, щоб повернутись увечері і тоді вже остаточно забрати назавжди свою дружину із собою.
