Українська анімація — це унікальний пласт культури, який поєднує фольклорні традиції, гумор і сучасні технології. Її історія налічує майже століття — від перших лялькових експериментів у 1920-х роках до яскравих повнометражних стрічок, що завойовують міжнародну аудиторію в XXI столітті. Загальна кількість відомих мультфільмів, створених українськими режисерами чи озвучених українською мовою, перевищує сотню. У цій статті ми розглянемо найвизначніші твори української анімації, від класичних радянських шедеврів до сучасних робіт, що відроджують національну школу мультиплікації.
Класика української анімації: радянський період
Історія української анімації розпочалася в 1927 році з лялькового мультфільму «Казка про солом’яного бичка», створеного В’ячеславом Левандовським за мотивами народної казки. Ця коротка стрічка про солом’яного бичка, який допомагає хлопчикові, стала першим кроком у розвитку анімації в Україні, хоча збереглася лише частково.
Source
У 1934 році з’явився перший графічний мультфільм — «Мурзилка в Африці», який вразив якістю анімації для свого часу.
Source
Золотою ерою української анімації вважається період 1960–1980-х років, коли на студії «Київнаукфільм» працювали такі майстри, як Володимир Дахно, Давид Черкаський та Едуард Назаров. Серія «Як козаки…» (1967–1995), починаючи з «Як козаки куліш варили», подарувала світу трьох незабутніх героїв — Тура, Грая та Око, чиї пригоди сповнені гумору й козацького духу.
Source
Не менш відомий мультфільм «Жив-був пес» (1982) Едуарда Назарова, заснований на українській казці, підкорив серця мільйонів історією дружби пса й вовка.
Source
А «Пригоди капітана Врунгеля» (1976–1979) та «Острів скарбів» (1986–1988) Давида Черкаського стали культовими завдяки оригінальному стилю й поєднанню анімації з ігровими сценами.
Source
Серед інших перлин того часу — «Капітошка» (1980), історія про краплинку дощу, яка вчить доброти, та «Як Петрик П’яточкін слоників рахував» (1984), що розповідає про непосидючого хлопчика. Обидва мультфільми стали улюбленими для кількох поколінь. Також варто згадати «Івасик-Телесик» (1989) — анімацію за народною казкою про кмітливого хлопчика, який перемагає відьму.
Сучасна українська анімація: відродження та нові горизонти
Після розпаду СРСР українська анімація пережила складні часи через брак фінансування, але з 2000-х років почала поступово відроджуватися. Одним із перших сучасних серіалів став «Лис Микита» (2007) за поемою Івана Франка — історія про хитрого лиса, який обманює інших тварин. У 2010-х з’явилися нові амбітні проєкти. «Микита Кожум’яка» (2016) — перший український 3D-мультфільм про хлопчика, який перемагає дракона, показав, що Україна може створювати конкурентоспроможні стрічки.
Source
Source
У 2018 році вийшла «Викрадена принцеса» — романтична казка про актора Руслана й князівну Мілу, яка стала комерційно успішною й була продана в десятки країн. Справжнім проривом стала «Мавка. Лісова пісня» (2023), екранізація драми Лесі Українки про духа лісу, що закохується в людину. Завдяки яскравій графіці та глибокому сюжету мультфільм здобув міжнародне визнання.
Source
Серед інших сучасних робіт — «Клара та чарівний дракон» (2019), казка про дружбу й відвагу, та «Буба» (2014–дотепер), серіал про кумедного домовичка, який підкорив аудиторію Netflix. Короткометражки, як-от «Халабудка» (2013) про маленький будиночок у великому світі, та серіали, як «Ескімоска» (2012–2014) про пригоди в Арктиці, демонструють різноманітність сучасної української анімації.
Source
Source
Source
Source
Українська анімація налічує понад 100 творів, від короткометражок до повнометражних стрічок. Радянський період подарував класику, яка досі викликає ностальгію, а сучасні роботи, підтримані приватними студіями (Animagrad, Panama Grand Prix) і державою, відкривають нові горизонти. Ці мультфільми не лише розважають, а й популяризують українську культуру, фольклор і мову, стаючи доступними онлайн для глядачів у всьому світі. Від «Солом’яного бичка» до «Мавки» — це шлях, який показує силу творчості й національного духу.