Антистресові українські пиріжки

Психологи кажуть, що людина у стані стресу може непомірно багато їсти. Підрив Каховської ГЕС відібрав у мене бажання готувати. Але ж їсти все одно треба, хоч і всупереч думці психологів якраз не до цього. Страшенний біль від скоєного росією екоциду та геноциду на нашій землі не проходить ні на мить. Стрічки соцмереж постійно видають нові і нові моторошні кадри із затоплених сіл та міст. Маса моїх знайомих кинулися допомагати постраждалим: хтось везе гуманітарну допомогу, хтось рятує тварин від вірної загибелі, хтось віддає свої човни для порятунку людей та всіх виживших, хтось пропонує домівки і навіть цілі готелі в неокупованих орками місцинах. Масштаби відчаю колосальні. Як і гордість за свою націю, яка всіми можливими способами кинулась на допомогу в першу ж мить трагедії.
А перед тим якось надумала було я насмажити пиріжечків. Справжніх, сільських, українських. Як для нас колись мами та бабусі готували в цю літню пору.

13.jpg

Начинка у цих пиріжків дуже проста і доступна для кожного власника грядки чи городу. Та й купити це все у маркеті нескладно, аби було бажання та можливості. Тут є зелена цибуля (багато), кріп (багато), і варене яйце. Підсолили, і гарненько перемішали. Все, можна ліпити ось такі пиріжечки із дріжджового тіста.

11.jpg

Його, до речі, також неважко замісити: підходить дуже швидко. Тим більше я знаю також мамин-бабусин метод, як прискорити бродіння опари. Просто миску із тістом ставимо на невеличку каструлю із теплою водою. Через 10 - 15 хвилин тісто з миски вже хоче втекти на стіл.
Не знаю, чи добрі були б такі пиріжки із духовки, - не готувала. Але з дитинства дуже люблю саме смажені. Думаю, ніхто у давнину влітку піч не пропалював заради пирогів. Тому і готували на олії. А взимку, коли піч завше гаряча, не бувало у людей зелені. От так і вийшло, що смажені пиріжки - із ранньою цибулею та кропом. А печені - із сиром чи маком, які доступні зимою.

12.jpg