І знову про церковні новини.
Як я вже розповідала, у нашій Богданівці під час окупації росіяни познущалися над священником місцевої церкви, отцем Антонієм. Не дивлячись на те, що ця церква мала належність до московського патріархату.
На сьогоднішній день отець Антоній запропонував громаді змінити приналежність церкви, перейти до ПЦУ. Щоб вийти з-під впливу держави-агресора і духовно, і матеріально. Але цю пропозицію мала підтримати громада.
І от сьогодні відбулася довгоочікувана подія: громада села Богданівки проголосувала за перехід до ПЦУ храму Святої мучениці Параскеви. Мирно, злагоджено, без сумнівів.
Так, я не особливо цікавилася по життю справами церковними. Так вийшло, таким було життя при совку. Але все ж таки, хотілося бачити у своєму селі українську церкву. А не патріархат, прихожани якого зараз нищать все українське на нашій Богом данній землі. Які із моєї рідної Богданівки за час окупації зробили напівруїну, а всі навколишні ліси та луги нашпигували мінами. Бо вже і односельці перестали йти до церкви, через її приналежність до МП. Недавно у знайомої померла старенька мама, так вона просила приїхати відспівувати покійну священників із сусіднього села. Бо там вже раніше церква перейшла до ПЦУ. Але нашого отця Антонія ж таки любить народ. Тому й стала реальністю сьогоднішня знаменна для Богданівки подія.
Слава Україні! ✌️
And again about church news.
As I have already told, in our Bohdanovka during the occupation, the Russians abused the priest of the local church, Father Antony. Despite the fact that this church belonged to the Moscow Patriarchate.
To date, Father Antony has offered the community to change its church affiliation, to switch to the OCU. To get out of the influence of the aggressor state both spiritually and materially. But this proposal had to be supported by the community.
And today a long-awaited event took place: the community of the village of Bohdanivka voted for the transfer of the Church of the Holy Martyr Paraskeva to the OCU. Peacefully, harmoniously, without doubt.
Yes, I was not particularly interested in church matters in my life. As it turned out, this was life with a scoop. But still, I wanted to see a Ukrainian church in my village. And not the patriarchate, whose parishioners are now destroying everything Ukrainian on our God-given land. During the occupation, some of my native Bohdanivka were semi-ruined, and all the surrounding forests and meadows were filled with mines. Because the fellow villagers have already stopped going to church, because of its affiliation to the MP. Recently, an old mother of an acquaintance died, so she asked the priests from the neighboring village to come and mourn the deceased. Because there, the church had already transferred to the OCU. But our father Anthony is still loved by the people. That is why today's significant event for Bohdanivka became a reality.
Glory to Ukraine! ✌️
О, які ви молодці, досягли своєї мети. Вітаємо.
Дякуємо!