Лісова дорога розмінована \ The forest road is cleared of mines

Що може бути краще, ніж почати день із прогулянки лісом? Тільки прогулянка МИРНИМ лісом, де не ступала нога російського загарбника.
Зараз же мої бажання отримати максимум задоволення від лісових пейзажів дуже обмежені. Рік тому росіяни окупували наші села. Не обійшли увагою і ліси навколо. А коли їх гнали геть із України, - нелюди залишили після себе купу мін та розтяжок. Як відомо, такі знахідки ще роками можуть бути не знешкоджені саперами. Адже таких територій в Україні надто багато. Під кожне дерево в лісі не заглянеш. Тому навіть після проведених розмінувань я боюся свого лісу. Навіть по перевіреній і убезпеченій лісовій дорозі з песиком йти страшно. Адже ця дорога була замінованою. Роботу саперів ще й досі видно, - ось які ямки вздовж шляху залишились від рашистських мін. Їх тут дуже багато, таких ямок. Значить, можуть бути десь поруч у хащах ще якісь небезпечні пастки. Тому пройтися старими стежками, тим більше - просто зайти в гущавину дерев, неможливо. Тим більше, коли поруч з тобою немаленький песик.

What could be better than starting the day with a walk in the forest? Only a walk through a PEACEFUL forest, where no foot of the Russian invader has set foot.
Now my desire to get maximum pleasure from forest landscapes is very limited. A year ago, the Russians occupied our village. The surrounding forests were also occupied by the Russians. And when they were chased away from Ukraine, the inhumans left behind a bunch of mines and streamers. Such finds may not be discovered by sappers for years. After all, there are too many such territories in Ukraine. You cannot look under every tree in the forest. Therefore, even after demining, I am afraid of my forest. It is also scary to walk along a proven and secured forest road with a dog. After all, this road was mined. The work of the sappers can still be seen - here are the pits on the road from the mines they discovered and removed. There are a lot of them here, such pits. So, there may be some more dangerous traps somewhere nearby in the thickets. Therefore, it is impossible to walk along the old paths, even more so - to simply go into the thicket of trees. Especially when you have a big dog next to you.

Хенк постійно повертає на свій звичний довоєнний шлях. Просить пройтися знайомими місцями. Ось там він завжди знаходив зайців. А в гущавині лісу на старезних соснах бачив білок. Часто вздовж оцієї дороги тягнулися сліди оленів, за якими він годинами міг прямувати будь-куди.
Тепер Хенку приходиться повертатися додому тією ж безпечною стежиною, якою і прийшов у ліс. Інші шляхи нам перекрили давно вигнані орки. Надіюсь, ці обмеження руху нашими стежками - ненадовго. Адже після нашої перемоги всі сили народу будуть направлені на розчищення і відновлення нашої рідної України. Буде і березовий сік, і ягоди з грибами. Віримо! ✌️🇺🇦

Hank constantly returns to his usual pre-war path. Asks to go to familiar places. That's where he always found hares. Tried to get a squirrel from an old pine tree in the thick of the forest. Deer tracks often stretched along this road, following which he could go anywhere for hours.
Now Hank has to return home by the same safe path he came into the forest with. The other ways were blocked by long-expelled orcs. I hope that these traffic restrictions on our paths will not last long. After our victory, all the forces of the people will be directed to the clearing and restoration of our native Ukraine. There will be birch juice and berries with mushrooms. We believe! ✌️🇺🇦