Зовсім випадково побачила, що 1 січня 2026 року закінчився строк підписання однієї цікавої петиції. Але якби знала раніше, то загітувати чи переконати 24885 недостаючих голосів українців не змогла би. Боюся, що цього не зможе зробити ніхто...
Ця провалена петиція є дзеркалом відношення наших людей до песиків... На превеликий жаль, цивілізацією тут і не пахне. Тепер мене не стануть дивувати молоді успішні сім'ї, в яких десь у глухому закутку двору сидить на ланцюгу собака. Більше того, - на ланцюгу бувають і собачі 'дівчатка', не стерилізовані. І вони двічі на рік на тому ж таки ланцюгу в'яжуться, виношують та народжують нікому не потрібних цуценят. Яких у кращому випадку підкинуть під двері притулку чи під дім зооволонтерів. А в гіршому - втоплять. Але витратити певну суму на стерилізацію своєї захисниці - о, цього ніхто не в стані зробити!
Жах...
Сто п'ятнадцять голосів.
За три місяці.
Сто п'ятнадцять людей - це весь ресурс нашої країни, щоб бути Людьми і не ув'язнювати собак на все життя ланцюгом.
Сто п'ятнадцять цивілізованих українців.
У мене немає більше ні слів, ні емоцій...
Уявити навіть не можу, як оцю крихітку посадити на ланцюг. А руки гомо сапіенсів - можуть... і саджають.😰
