Тривожний ранок

in Team Ukraine5 months ago

Ще тільки сіріло за вікном, а нас вже розбудили звуки вибухів. Сирени не чули - сон був досить міцним. Та ні з чим не переплутати те, що довелося слухати під час окупації майже цілодобово. І ця тривога набагато сильніша від сирен. Мабуть, на все життя.
Багато ракет російські нелюди запустили знову по всій Україні. І хоча досить швидко наша славна ППО 'розібралася' з ворожим залізяччям, наробити лиха вони встигли. Зокрема, у нас на Київщині постраждали від уламків приватні будинки. А неподалік від них, в лісі, виявили величезну вирву. Поруч із нею - ціла поляна спалених вщент дерев. Важко уявити, що цей уламок міг впасти десь у густонаселеному районі...

1.jpeg
Джерело

2.jpeg
Джерело

На цей раз, на щастя, обійшлося без жертв. А пошкоджені більше 20-ти будинків швидко 'латають', щоб зберегти тепло в цю зимову пору.

6.jpeg
Джерело

4.jpeg
Джерело

От так і живемо: ніхто не убезпечений від російського терору. А путін все продовжує знищувати нас як націю, стираючи разом із нашими будинками з лиця землі. Його адекватність давно викликає сумніви, але оце жалюгідне створіння все ще має владу і вплив на своїх безмозглих рабів... 😱😨
Щоразу, гуляючи із своїми хвостатими друзями, згадую про те, що у разі повітряної тривоги потрібно буде дуже швидко бігти додому, у підвал. Бо ж ми знаходимся якраз у зоні можливого враження ворожих ракет. І наш ліс також під загрозою падіння уламків. Навіть не хочу думати про таке, адже ж яка прекрасна наша природа! Як гарно пахне земля та повітря, які чудові кольори навколо! Насолоджуватись би спокоєм, миром, красою... Але вража росія не хоче цього ні собі, ні сусідам. Зупиніться нарешті, досить бути вбивцями! Стоп війні! 🙏

8.jpg

9.jpg

10.jpg

Sort:  

Так, і до Львова сьогодні прилетіло

Так, на жаль... У мене там брат і мама.