Хортиця прекрасна рано вранці. Ідеальна погода - йде дощ. Тут можна провести цілий день, але треба їхати далі. Зі скіфського стану ставлю поїздку Blablacar поїздку. Часу до виїзду - годину, але можливо хтось буде їхати на фестиваль?.. Тому ставлю мінімальний тариф. Перед цим вирішую заїхати в книгарню. Книги і дороги - це те, що важливо. Це те, що лишається. Проспект Соборний - в цій частині я ще не був вчора, видно церкву. Зупиняюсь через дорогу від книгарні, тут маленька кав’ярня - беру каву на виніс. Дощ посилюється - тому заходжу під навіс. В цей час же з”являється і пасажир Денис. Підтверджую запит, зідзвонюємось і домовляємось зустрітись за 20 хвилин на Окко навпроти автовокзалу.
В книгарні КСД купую книгу Деніела Єргіна “Великий Куш: всесвітня історія боротьби за владу, гроші, нафту”. В повітрі, здається, пахне нафтою. Хоч ти й припинив боротьбу за владу, але волатильність ринків ще може принести гроші. Купую ще книгу в подарунок, який навряд чи доведеться здійснити… Ці 1000 сторінок від лауреата пулітцерівської премії безперечно цікаві, але пасажир чекає. Тому що в цей дощовий день немає автобусів до Токмаку.
А вы не с этих краев? - питає попутчик
Ні, перший раз їду в цьому напрямку
И как оно вообще самому путешествовать?
Нормально, класно. Я в цьому році дуже багато зробив поїздок по Україні. Часто з кимось, але частіше сам. Мало хто може поїхати так далеко, та й чесно кажучи ці краї не найпопулярніше місце. А так я їду потім на Кам’яну могилу. Були там?
Да, я был там давно, когда еще учился. Еще в Молочанске музей есть.
Розказую про фестиваль, включаю “Хорею Козацьку”, яку ми слухали всю дорогу, в основному мовчимо. Денису музика сподобалась, і він каже:
- Могли бы выступить и в Токмаке, там дом культуры есть.
Хтось йому телефонує, я так розумію маленький син, який з дідусем поїде його зустрічати. Якби час не притискав, може я б завіз його саме в його село, яке напевне недалеко від Токмака, я часто так роблю на Blablacar - і самому цікаво глянути нові локації, і щось корисне зробити. Але в цей випадок, я просто вирішую поїхати через центр містечка, а не в об”їзд як показує навігатор.
О, тут АТБ є, - коментую я, коли ми заїжджаємо в центр Токмака
Да, его недавно построили, еще даже не открыли.
Але ми звертаємо в бік автовокзалу. Ларьок з кавою.. Він бере дві кави, пригощає. Тариф за поїздку був 65 грн, але він дає більше. Пробую повернути, але він каже - “Та нет, на автобусе и так дороже”.
Стаємо під навіс автовокзалу, куримо, говоримо про заводи, він розказує що тут немає роботи, але в Запоріжжі багато заводів, на одному з них він і працює і вже став майстром. Кава жахлива, але погода чудова, особливо для подорожей авто - дощ посилився. Тоді я ще не знав, що дощ буде йти цілий день і цілий день буду слухати “Хорею Козацьку”, але вже не в записі...
Який чудесний стиль викладу... Зворушливо. А що це був за фестиваль? Мені до душі "Хорея козацька".
Ого, нічого собі! Не очікував на Хайві зустріти когось, хто слухає Хорею Козацьку!
Це був Донцов фест, якщо цікаво то пропоную переглянути деякі відео з фестивалю
https://m.youtube.com/channel/UCffDtMUEfreyLxvCd87RHjg/videos
Дякую:)