Привіт, друзі! У моєму сьогоднішньому дописі ви можете побачити, що по гриби ми не ходимо тільки з Маркіяном, а й з Даринкою також😉. А його цього разу не взяли тому, що ліс, куди ми пішли, знаходиться доволі далеко, але, оскільки ми навіть не йшли всю дорогу, бо мали можливість під'їхати машиною, то вирішальне значення мав крутий підйом, який Маркіянові важко було б здолати, та ще й лісом пройтися. Натомість у нас вийшов родинний похід, бо ще приєднався Яремчик зі своїми мамою та татом)).
Ми радше проводили розвідку, бо основним масовим грибом, який росте в цьому лісі, є опеньки. Цього року я до того (спойлер: і після того 😁) ще не знаходив опеньок, то хотіли подивитися чи нема, там ростуть в сезон гарні зимові опеньки. Звісно, трапляються й інші гриби, але не так багато. Он на початку лісу знайшли маслючка))
Але загалом грибів було дуже мало, час від часу траплялися моховички. А для краси я сфотографував ось такого трутовичка, якого за кордоном називають "індичий хвіст" і він справді на нього схожий 😆.
Опеньки також були, але не справжні. Їхня отруйна копія. Тому тут без смайликів, є люди , які їх плутають, хоча досвідчені грибнники ніколи не помиляться. Бо вони жовтіші, іноді із зеленкуватим відтінком, не мають "моху" на шапинках і "спідничок" під ними, хоча мікологи назвуть вам більше різрізнювальних ознак.
Але вони ростуть так само сім'ями, як і справжні опеньки, обліплюючи цілі пеньки і не можна не визнати, що це виглядає дуже красиво.
Ще якісь поганки, назви яких я не знаю, то ж може вони і не поганки))
Трапилося також кілька парасольок, грибів, які дуже легко готувати і які мають неперевершений смак:
Це молоденька, ще не розкрита парасолька:
Так, пора зробити привал, бо діти втомилися. Час на чай та печиво 😊.
Після привалу ми особливо нічого вже не знайшли і почали поволі рухатися до машини. Але на виході з лісу дітям вдалося знайти ще декілька білих грибів!
Отака у нас грибна родина! 😉