Всім привіт! Позавчора, спостерігаючи з вікон з якою швидкістю зникає сніг, через те, що вдень пригріває сонечко, ми вирішили піти з Маркіяном ще покататися на санчатах. Бо випадки, коли ми з сином ходили кататися на його нових санчатах, які ми йому подарували на день народження, можна перерахувати на пальцях однієї руки. Як не дивно, те що з вікна виглядало мокрим снігом, насправді виявилося твердим, майже як крига. Це через те, що вдень сонце підтоплює верхній шар снігу, він просочується крізь пористий сніг внизу, в ночі непоганий мороз, то ж все замерзло, створивши дуже міцну основу, яка навіть не провалювалася під моєю немаленькою масою 😊. Хоча ґрунт, який де-не-де виглядав з-під сніг, трохи розкис.
То ж я вирішив випробувати наше поле в якості катка для санчат 😄. Я розбігався, тягнучи на шнурку за собою санчата, і різко викидав руку вперед. Санчата летіли вперед наче з катапульти і завдяки малому тертю проїжджали чималу відстань!
Я пробував запускати Маркіяна і у зворотному напрямку, але санчата далеко не їхали, мабуть у ту сторону був мінімальний підйом вгору, тому потім я просто повертався назад і знову запускав санчата.
Спочатку син не дуже освоїв керування, що привело до того, що він на досить високій швидкості в'їхав у земляний бортик, що оточував поле, санчата вдарилися і сила інерції викинула його вперед.
Але він не плакав, Маркіянові навіть сподобалося, то так, що він потім спеціально падав, навіть коли санчата їхали спокійно 😕.
Через проблеми з керуванням син ще один раз заїхав на тички з під квасолі, що лежали на землі, якими дідусь накрив часникову грядку))
Не обійшлося без інших кумедних випадків. Одного разу, шнурок яким я тягнув санчата, якась так підстрибнув, що обмотався довкола бомбона на Маркіяновій шапці, а він не міг зрозуміти, що це у нього на голові 😄.
Але зрештою Маркіян навчився таки вирулювати на іншу сторону))
Наприкінці до нас приєдналася Міка, якій стало цікаво, що ж ми там з Маркіяном робимо на полі.
Ми навіть взяли її покататися на санчатах 😉.
Гарна у нас прогулянка вийшла, добре що ми вийшли покататися, бо вчора погода вже стала гіршою і дув холодний вітер, то ж мама нас вже не пустила кататись)).