Hi friends. Finished listening to the audiobook "Faust".
I found this book very difficult. Her audition took more than 2 months and a lot of willpower.
The plot itself sometimes had a sequence that was not clear to me.
From what I singled out for myself, so to speak, a kind of essay:
An unexpectedly pleasant ending to the book.
An illustration of how desirable it is to feel loved. This feeling is dominant throughout the play.
True wisdom is achieved through knowledge and not through the accumulation of knowledge.
This is the impression of the book. This is the rare case when I wouldn't listen to a book knowing what it is about.
Привіт друзі. Закінчив прослуховувати аудіокнигу "Фауст".
Ця книга видалась для мене дуже складною. На її прослуховування знадобилось понад 2 місяці і не аби яка сила волі.
Сам сюжет часом носив не зрозумілу для мене послідовність.
З того, що я виокремив для себе, так би мовити, своєрідне есе:
Несподівано приємне закінчення книги.
Ілюстрація того, наскільки бажаним є відчуття бути коханим/коханою. Це почуття виступає домінантним на протязі усієї п'єси.
Справжня мудрість досягається шляхом пізнання а не шляхом накопичення знань.
Ось таке от враження від книги. Це той рідкий випадок, коли я б не взявся слухати книгу, знаючи що вона із себе являє.