Маєте на увазі книгу Софронія Сахарова "Силуан Афонський"? Якщо так - то прослухав її в аудиоверсії кілька років тому, сильне враження справила.
Двічі навіть слухав її - одного разу ми з друзями їхали з Києва на Афон на машині, і там я її слухав не дуже уважно, з перервами на сон. Ми їхали без зупинок, по черзі. Двоє їдуть, водій + штурман; двоє сплять. Потім навпаки. Слухав, коли їхав за кермом.
А потім вже окремо уважно прослухав цю книгу повністю. Справила враження однієї з найпотужніших християнських книжок з усіх, які я читав.
Ще потужні книги у архімандрита Спиридона Кислякова, пише вкрай відверто про свій досвід, дуже люблю його. Він, до речі, похований на Солом'янському цвинтарі в Києві поруч з могилою свого друга і наставника - професора Василя Екземплярського. Теж один з найулюбленіших моїх авторів. Я періодично заїжджаю до них на могили, вважаю цих двох людей своїми наставниками.
Так, це вона, дуже мені полюбилась у всіх смислах; і щоденник, і коментарі з точки академічного християнства. Той рідкісний випадок, коли духовний досвід піддається інтелектуальній оцінці (якої йому критично не вистачало віками) і то зовсім не в шкоду собі.
Posted via D.Buzz