Привіт Steem

in #intoduceyouself5 years ago (edited)

Починаємо наш блог.
Тут будемо говорити про крипту, філософію грошей, цікаві факти, корисні поради. Почнемо з легенького філософського допису.

Супердержава. Чому її не існує? (вступ)

Держа́ва — формальний інститут, який є формою організації політичної спільноти під управлінням уряду; суб’єкт політики, ядро політичної системи.
Цікава виходить ситуація. Інститут формальний. Тобто, по суті, держава може існувати лише там, де є згода між людьми певної території. А що відбувається, коли домовленості зникають?
Управляє державою уряд. Але слід пам’ятати, що делегує права уряду та ж сама група людей. Фактично цим народ визнає авторитетну над собою силу і погоджується виконувати вказівки уряду, закони і нести покарання за недотримання встановлених правил. Нібито все логічно і правильно. Демос, в більшості своїй, ніколи не був правильним і не міг керувати. Тому доручати владу всім підряд просто катастрофічно неправильно. Демократія дуже повільна в прийнятті рішень, оскільки 80% свого часу займається пошуком консенсусу для всіх, якого просто не існує. Але й диктатура також є доволі страшним явищем. Оскільки володарі починають замінювати поняття держави своєю особою. Я – держава. І держава перетворюється в колонію, яка належить групі людей. Ми чомусь постійно падаємо в крайнощі, намагаючись догодити всім і починаючи писати багатотомні договори, декларації, акти, які ніколи не будуть прочитані навіть п’ятою частиною громадян. Або починаємо мріяти про сталеву руку, яка надягне на всіх ярмо і встановить диктатуру порядку, обрубавши всі паростки, які не вписуються в загальну парадигму. Все, що не стандартизовано, має бути знищено.
Як результат — руйнування, революції, війна. А все це просто-напросто вбиває громадян. Тих самих, які свого часу визнали себе частинкою держави. Система самознищується. Її розриває на шматки, які з часом починають створювати нові об’єднання, нові комбінації, нові системи. І цей процес безперервний.

От лише деякі системи стають стабільними і успішними. До них хочуть приклеїтися інші. В когось це виходить, в когось — ні. А іноді цей синтез навіть призводить до знищення, здавалося б, успішної системи. В чому ж справа? Чому за десятки тисяч років не було створено супердержави, яка б влаштовувала якщо не всіх, то принаймні більшість жителів планети? Чи не є це доказом того, що демократія неможлива в принципі. Але й міцна рука з часом стає кволою і вмирає, і моноліт перетворюється в замок з піску, який руйнується першою ж хвилею повстання і невдоволення.
Може, сам принцип делегування влади неправильний? Влада ж розбещує. Спочатку до неї рвуться, потім нею зловживають. І в результаті, кого б народ не обирав, він все одно буде змушений носити ярмо, з різницею лише в кольорі та як часто новий хазяїн буде підганяти.

Але як можна побудувати суспільство без інституту влади? Або як створити владу, яка дійсно буде керуватися загальнонаціональними, а не особистими інтересами? 1798174_678723685503091_1014639490_n.jpg