Зимова ніч... Крізь кришталеві вікна
Тонкий серпанок місяця горить...
Його тремтливе загадкове світло
Так надзвичайно скрашує цю мить!
Бо за вікном вночі кружляє вітер,
На всі лади "лезгінку" виграє!
І стогнуть так дерев застиглі віти,
Що на душі незатишно стає!
Хоч білий сніг засипав все навколо,
І місто ще в полоні дивних свят,
Душа заклякла, трохи охолола -
Ні крок вперед, ні погляду назад...
Ще нас зима попереду чекає...
Та все ж серденько лине у весну,
Яка несе красу до мого краю
І почуттів яскравих глибину;
Тепло душі й нечуване натхнення;
На крилах мрій — і щастя, і любов...
Несе душі святе благословення
Дощами з неба й шелестом дібров!!!
С теплом души, ваша @tinochka2 - Валентина Бородай
Изображение из фонда интернета