Відмова від виконання військового наказу

in #ualast year

Минулого тижня працювала з військовим правом. Поділюся загальними тезами щодо відповідальності від виконання військового наказу.

Ця тема в мене викликала двоякі відчуття. З одного боку ми всі хочемо швидкої перемоги, а з другого боку люди, які над цим працюють і їхні життя мають значення. Важливо пам'ятати - якщо не знаєш як зробити, зроби так як каже закон.

Чи є кримінальна відповідальність за невиконання військового наказу? Так, є.

Згідно зі статтею 402 Кримінального кодексу України, непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Згідно зі статтею 403 Кримінального кодексу України невиконання наказу командира, вчинене за відсутності ознак непокори, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Різниця між двома статтями полягає в тому, що при невиконанні наказу, а це стаття 403 Кримінального кодексу України, відсутні відкрита заява про небажання виконувати наказ і певні демонстративні дії, що свідчать про явне небажання підлеглого виконувати наказ начальника.

Важливо: Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно кримінально протиправний наказ або розпорядження. Щоб розібратися із законністю наказу потрібна копію наказу, однак, думаю, що копію наказу отримати неможливо, оскільки всі вони з грифом таємно чи ДСК, тому що робити напишу нижче.

Стаття 41 Кримінального кодексу України зазначає, що наказ або розпорядження є законними, якщо вони: віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень; за змістом не суперечать чинному законодавству; не пов’язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Відповідно до Статуту внутрішньої служби ЗСУ (статті 35-38):

  1. Накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.

Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв’язку.

Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.

  1. Командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.

За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.

  1. Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.

Військовослужбовець зобов’язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов’язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов’язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.

  1. У разі коли військовослужбовець, який виконує наказ, отримав від іншого командира (начальника), старшого за службовим становищем чи військовим званням, новий наказ, що стане перешкодою для виконання попереднього, він доповідає про це командирові (начальникові), який віддав наступний наказ, і після отримання його згоди припиняє виконання попереднього наказу.

Командир (начальник), який віддав наступний наказ, повідомляє про це командира (начальника), який віддав попередній наказ.

Яким чином оформлюється відмова від виконання військового наказу? Необхідно написати рапорт командиру із зазначенням причин відмови.

Однак, слід пам'ятати, що відмова від виконання військового наказу серйозне кримінальне діяння, тому у випадку, коли незрозумілі мотиви виконання такого наказу, або ви можете передбачити наслідки про які не знає, наприклад, ваш командир, варто скористатися допоміжним елементом, а саме надати рапорт про уточнення наказу, де варто все таки задати всі незрозумілі питання. Це механізм не для зловживання, а для прояснення ситуації.

Я ні на хвилину не сумніваюся в професійності і людяності наших ЗСУ, однак, ми всі живі люди і всі здатні на помилку. Коли виникають сумніви, ми маємо законні права, якими можемо скористатися.

Спокійного нам Великодня.

214FE761-CC1E-4F41-B3DB-C12CC7F092CE.jpg