Звенигород - старший брат Львова

in #ua6 years ago

30 км. на схід від міста Львова розташоване село Звенигород. Його історія сягає часів існування Київської Русі, зокрема періоду існування удільних князівств. Перша писмова згадка відноситься до 1086 р.

34307232_10216608147222691_7830519601665409024_n.jpg

Спонором даної публікації є Інвестиційний Кооператив Philson. http://bit.ly/philsonukr

Нестор Літописець у „Повісті временних літ ” вказував, що у 1086р. тут загинув князь Ярополк Ізяславович (онук Ярослава Мудрого) під час свого повернення з Польщі. Найбільший розквіт місто пережило у XII ст., коли було центром Звенигородського удільного князівства, володарем якого був правнук Ярослава Мудрого - Володимирко. Саме він розпочав процес об'єднання галицьких князівств, приєднав Перемишль, Галич та Теребовлю. У 40-х рр. XII ст., після утворення Галицького князівства, значення Звенигорода зменшилося. Невдовзі, під час монголо-татарської навали у 1241 р., місто було зруйноване і не відролилося. Причина його занепаду полягала також у швидкому розвитку і піднесенні в цей час - Львова,д опинився на узбіччі торговельних шляхів та політичного життя. Після цього Звенигород ніколи вже не мав статусу міста, залишаючись до нашого часу селом.

34415303_10216608163423096_258538502730285056_n.jpg

В історії Центрально-Східної Європи Звенигород славиться тим, що саме тут у 1988 р., під час археологічної експедиції, віднайдено Берестяні грамоти, які в X-XII ст. вживали як матеріал для писання. Варто зазначити, що такі ж пам'ятки віднайдено у Новгороді, Києві та Чернігові.

Birch_bark_letter_N_955.jpg

Clip2net_180206200047.png

Віднайдена у Звенигороді берестяна грамота - це лист простої міщанки Говенової (дружина Говена) до міщанина - Нежнича, про те, що він має повернути їй борг. Цінність джерела, оригінал якого зберігається у Львівськоїму Центральному Державному Історичному Архіві - полягає у тому, що це лист не якогось високого достойника, а простої міщанки, яка очевидно була надзвичайно високоосвідченою.

Сьгодні на території села є насип, де колись було давньоруське городище, а також великий музей, у якому представлені памятки зісторії Звенигорода. Увагу привертають досить добре збережені шкіряні чоботи з XII ст., знаряддя праці та побуту, прикраси - віднайдені під час археологічних розкопок, Одяг та інвентар мешканців Звенигорода XIX та першої половини ХХ ст., та велике панорамне зображення міста у період його розквіту.

34316227_10216608156662927_7120332096253460480_n.jpg

34366837_10216608152302818_6971027273424044032_n.jpg

34369142_10216608148942734_5033046112873742336_n.jpg

34447257_10216608153182840_7021032727247847424_n.jpg

34483219_10216608161503048_4574398804580630528_n.jpg

34441760_10216608146422671_789990475967758336_n.jpg

34183729_10216608149022736_907465510914883584_n.jpg

Фото з власного архіву та із загальнодоступних джерел.

Література:
Котляр М. Звенигород Галицький // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 314—315.
Свєшников І. Звенигород, якому 900 років // Жовтень. — Львів: Атлас, 1987. — № 9. — С. 98—106.
Dźwinogród (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1881. — T. II : Derenek — Gżack. (пол.) — S. 311