Якщо є можливість та настрій, я завжди намагаюся прогулятися ввечері перед сном, якщо, звісно, дає комашня, бо комарі цього року особливо люті, та ще й їх багато дуже. А ще дрібна підступна мошкара, яка намагається підступно пролізти у кожен отвір на вашому тілі. Тоді прогулянка буває дуже короткою, це радше пробіжка 😆.
Та все ж деякими речами вдається помилуватися. Он погляд зупинився на високих травах вздовж дороги, яких ніхто ще косив. Призахідне сонце своїм лагідним промінням просвічує через колосок і він наче світиться. Ця дика трава вочевидь належить до злаків, бо дещо схожа на овес
Скористаємося дуже корисним інструментом - Гугл Ленс. Каже, що ймовірно це Стоколос покрівельний. Може це не точно той вид, але рід Стоколос точно. І це, вуаля, родина Злакові. 😊 До речі, дуже гарна назва - Стоколос)).
Пам'ятаю як в дитинстві грались із цим "Стоколосом" (буду знати як він називається 🤣) В "курочка/півник).
Зривали колосок, зажимали між великим і вказівним пальцем і різко смикали до низу. Якщо колосочки залишались маленькими і рівними - курочка, якщо поряд із маленькими опинявся один-два довгих - півник.
Дякую, що нагадали.
П.с. Давно Ви щось про туйки не писали)
О, я зразу і не впізнав вашу чергову реінкарнацію без окулярів. А щодо цієї гри, то теж її пригадав, також було грали
Комарі дуже не люблять запах лимону. То спробуйте єфірне масло лимона розвести з водою та напшикатися. Але ж як не укусять то дзищати противно будуть над вухом
Хм, цікаво. Але проти тутешніх комарів усілякі пшикалки мало ефективні
Та в інеті почитайте про природні репілєнти. Я на рибалку як їздив і креми і спреї купував, гризуть поки вогнище не роспалиш, або не обмажешься єфірними оліями
То я щось підзабув. Але пам'ятаю що лимонну олію використовував.