Where to find real feelings, adrenaline and self-understanding, if not in the mountains? In the last article I talked about a vacation with friends in the village of Mita in the Carpathians. Let me remind you, it was in December last year. There was almost no snow in the village and in search of winter we decided to climb the mountains...
Де знайти справжні відчуття, адреналін і розуміння себе, як не в горах? У одному з минулих дописів я розповідала про відпочинок з друзями у селі Мита в Карпатах. Нагадаю, це було у грудні минулого року. В селі майже не було снігу і в пошуках зими ми вирішили піднятися в гори...
To be honest, there was not enough snow there either. The lords of the top were fog, frost and strong wind. They dressed everything around in a thick layer of frost. Last year's grass, trees, a non-functioning lift.
There is a ski slope here, but it only works when it snows. At the very top we saw a picturesque abandoned house.
Previously, skiers probably rested there, could drink something hot. There is still something like a bar. Well ... Although there are no windows and doors left in the house, it protects a little from the wild wind. It was difficult to take photos at the very top, my fingers froze ... Well, it's time to drink tea from a thermos...
Скажу чесно, снігу там теж було малувато. Але повелителями на вершині були туман, мороз і сильний вітер. Саме вони одягнули все навколо у товстий шар інею. Торішня трава, дерева, непрацююючий підйомник... Тут є лижний спуск, але він працює лише коли падає сніг. На самій вершині ми побачили мальовничий закинутий будиночок. Раніше там мабуть відпочивали лижники, могли попити чогось гарячого. Там ще залишилось щось схоже на барну стійку. Що ж... Хоч у домику не лишилось вікон і дверей, але він трохи захищає від дикого вітру. На вершині було важко фотографувати, пальці відмерзали... Що ж, саме час випити чаю з термоса...
Warmed by tea and cookies, we walked on the ridge for a long time. We were accompanied everywhere by old twisted beeches and mighty spruces. It really feels like you're lost in time and space...
Зігрівшись чайком та печивом, ми довго гуляли по хребті. Нас усюди супроводжували старі покручені буки та могутні смереки. Справді відчувається, що загубився в часі та просторі.
This is my entry for #monomad photographic challenge by @monochromes and @brumest. See you!)
Thanks for your support:)
Дуже гарно. Скучила за горами
Дякую, я також. Хочеться тепла і нових мандрів.
Дуже цікаві і заворожуючі фото, здається, що там і справді дуже холодно!!!
Прекрасні фото!!! У Вас гарно виходить створювати мономад.
Дякую, це для мене дійсно цікава іграшка... Оцей монохром. Хоча якщо говорити про зиму, то там і старатись не потрібно. Зима у нас вічна переможниця конкурсу #monomad )