Привіт усім.
Якщо чесно, то я лише спробую хоч з якоїсь сторони підійти до питання "чи я відповідальна людина". Зараз я особливої відповідальності за когось чи щось не несу. На роботі виконую не складну роботу, сім'ї, дітей не маю, тварин також не маю.
Так легше жити.
Відповідальність обтяжує і зобов'язує. А мені хочеться легкості і невимушеності. В сім'ях живуть по іншому. Я це бачила і не раз. Чоловіки цілими днями працюють на роботі, а вечорами бавлять своїх малих дітей. Жінки цілий день бавлять дітей, купляють продукти і готують їжу для всієї сім'ї, перуть, прибирають. І це для них є нормально. Нормально відповідально відноситися до власного вибору життя.
Можливо я боюся відповідальності. Тому я залишаюся одна. Я навіть котика не хочу мати, щоб не відповідати ще й за нього, купувати йому їжу, возити котика до лікаря. До цього легко звикнути. Виходить моя самотність і моя безвідповідальність - тотожні поняття. І тут постає нове питання : "чи можливо навчитися відчуття відповідальності, чи це є вроджена людська якість?
І щоб мені не бути загубленою іграшкою з львівського дворику, я хочу знайти в собі хоч якусь іскру відповідальності. Це відповідальність за саму себе. Я відповідаю за те як я буду жити далі, мій світогляд і саморозвиток, реалізація моїх можливостей, ідей, і щоб моя робота над собою принесла користь суспільству. І тільки я відповідаю за мої дії і рішення, і ніхто інший.
Я бережно відношуся до природи, тому я розділяю сміття на категорії - це безумовна відповідальність. Я толерантно відношуся до людей різних рас, світоглядів, релігій, звичаїв. Поважаю і люблю своїх батьків- і це також моя відповідальність як їхньої доньки. Насправді відповідальність усюди і від неї тяжко сховатися. Неможливо бути повністю безвідповідальним, в чомусь все таки є позитив, і важливо його побачити і розвивати. В кожного він свій. Це перед усім крок до самопізнання і самоприйняття себе.
Дякую вам за увагу, до нових роздумів!
Дякуємо, дуже відверто і чесно ви описали своє бачення цьоготижневої теми.
Оце мені подобається. Тобто якщо людина (доросла і свідома) робить якийсь вибір, то має за нього відповідати. Якщо чоловік і жінка одружуються це один рівень відповідальності, якщо вони хочуть завести дітей, то це наступний рівень "складності". Відповідальність приносить і радість, і певні проблеми. З цього огляду сімейні люди і більш щасливі, і більш нещасні... Бо свободи у них менше.
Але як ви правильно зазначили, то кожна людина має хоч якусь відповідальність, бо ми суспільні істоти, як не крути...