Що ж, сталося те, чого я боялася ще наприкінці січні і висловлювала свої побоювання ось у цьому пості. Тоді також було потепління і виглядало на те, що наше іґлу не переживе ще дня такої погоди. Але тоді вночі був доволі сильний мороз, який прихопив змочені дощем снігові блоки, і вони стали доволі твердими. А потім чоловік ще додатково "підштукатурив" свіжим снігом, потім ще був снігопад, і наше іґлу простояло з того часу ще майже два тижні.
А от від теперішніх +8.. +10 вдень іглу дуже швидко тануло, блоки на очах ставали ніздрюватими та зовсім неміцними, мені ще хотілося за день до того зробити фото, як крізь ті діри видно сад позаду, але якось замоталася, а наступного дня наша снігова хатинка завалилася. Ми прийшли з Маркіяном на її руїйни.
Маркіян не надто засмутився, бо ж ще не розуміє що трапилося, на відміну від Даринки, яка брала активнішу та усвідомлену участь у будівництві іґлу. Її не було зранку, але потім, коли вона повернулася зі школи, то була сильно засмучена, хоча й недовго, як це вміють діти.
Ну що ж, наше іґлу хоча б простояло, набагато довше, ніж "пізанський" сніговик 😉.
Весна активно наступає і руйнує снігові будівлі.
так, зима поки здає позиції)
Handsome little one. May I know what is his name?