А як я була дитиною і ьрохи старша, то з тих ставків не вилазила влітку. Мама все казала, що скоро з одного місця верба виросте! Але діти є діти. Яка там верба? Плавали, тішилися водою. І то було велике благо, наші стави, що наче море. Інші села такої втіхи не мали.
You are viewing a single comment's thread from: