Привіт, друзі.
Іноді бувають дні, коли хочеться побалувати себе лінощами. Сьогодні у мене саме такий. Субота – не робота, так би мовити. До обіду зробила необхідні справи, а після – накрила хвиля млосності. Чи то через спеку, чи «на дощ», бо стала метео чутливою останнім часом, або ж через недоспані останні ночі.
Відчуття тривожності не давало розслабитися та заснути з вечора, а потім був марафон періодичних прокидань та моніторинг ситуації. Дитина – в столиці, ось звідки цей стан. Цієї ночі в нас теж було гучно. Окупанти атакували ракетами військовий об’єкт, що поряд з моїм населеним пунктом. Прокинулася в 3:30 від вибухів. Спіймала себе на думці, що вже так було (24.02.2022). Тільки тоді було набагато сильніше і гучніше. Зараз в нас працює ППО, дякувати їм.
Hi friends.
Sometimes there are days when you want to pamper yourself with laziness. Today I have just such. Saturday is not work, so to speak. Before lunch, she did the necessary things, and after that, a wave of nausea came over her. Either because of the heat, or "for the rain", because the weather has become sensitive lately, or because of sleepless nights.
The feeling of anxiety prevented me from relaxing and falling asleep since the evening, and then there was a marathon of periodic awakenings and monitoring the situation. The child is in the capital, that's where this condition comes from. We were also loud that night. The occupiers attacked a military facility near my settlement with rockets. Woke up at 3:30 a.m. from explosions. I caught myself thinking that it was already like that (February 24, 2022). Only then it was much stronger and louder. Now we have air defense, thanks to them.
Виникло бажання банально відключитися від навколишнього світу. З цим допомагає перегляд хорошого кіно. Не знаю як у вас, а в мене інколи більше часу витрачається на пошук фільму, ніж на його перегляд. Цього разу мені пощастило. Згадала, що восени переглянула міні серіал «Провулок світлячків». Перший сезон обіцяв продовження. І ось я знайшла вже 2- й сезон цього серіалу, чому несказанно зраділа. Це саме те, що треба зараз.
Це історія дружби двох дівчат. Сюжет протікає у трьох паралелях. Описується підлітковий вік подруг, їх активний кар’єрний ріст та влаштування особистого життя і сьогодення, коли вони вже мають за плечами життєвий досвід. Серіал дуже цікавий, спокійний та душевний. Така спорідненість, як в головних героїнь, дуже рідко зустрічається в реальному житті. Подивившись хоч одну серію, стає зрозумілим, що нам всім багато чого варто навчитися, заради справжньої дружби.
Я поки переглянула лише 2 серії 2-го сезону. Хорошого по-трішки, треба розтягувати задоволення. Мені дуже подобається цей міні-серіал. Він заспокоює, дає можливість задуматися. Головні героїні дуже різні, але по своєму дуже цікаві, що інтригує та підкупляє глядача.
Раніше я шкодувала власного часу на перегляд кіно. Чомусь був стереотип марної трати часу на це заняття. Зізнаюся, що помилялася. Кінематограф – це мистецтво, яке несе в суспільство багато тенденцій. Крім того, це дуже приємне заняття – поринути у вигаданий світ, щоб трішечки відпочити від реальності.
There was a desire to banally disconnect from the surrounding world. Watching a good movie helps with this. I don't know about you, but sometimes I spend more time looking for a movie than watching it. This time I was lucky. She remembered that she watched the mini-series "Firefly Alley" in the fall. The first season promised a continuation. And so I found the 2nd season of this series, which made me incredibly happy. This is exactly what is needed now.
This is the story of friendship between two girls. The plot proceeds in three parallels. The teenage years of the girlfriends, their active career growth and arrangement of their personal lives and the present, when they already have life experience behind them, are described. The series is very interesting, calm and soulful. Such kinship, as in the main characters, is very rare in real life. After watching at least one series, it becomes clear that we all have a lot to learn, for the sake of true friendship.
I have watched only 2 episodes of the 2nd season so far. A little bit of good, you have to stretch the pleasure. I really like this miniseries. It calms, gives an opportunity to think. The main characters are very different, but very interesting in their own way, which intrigues and bribes the viewer.
I used to regret my own time for watching movies. For some reason, there was a stereotype of wasting time on this activity. I admit that I was wrong. Cinematography is an art that brings many trends to society. In addition, it is a very pleasant activity to immerse yourself in a fictional world in order to take a little break from reality.
Такий стан зараз у кожного українця. Вроді як прокинувся але с таким відчуттям що переживаешь. Той перший день коли почалася війна
так і є...
Точно! Щоб знайти хороший фільм, іноді треба довго шукати.
Люблю цей серіал. Я про нього мабуть теж восени почула, і подивилась перший сезон. А потім на Нетфліксі знайшла другий сезон з субтитрами, і заковтнула його також. 😊
Вже є в українській, просто СУПЕРОВІЙ, озвучці 👍
О, супер! Подивлюсь ще раз разом з чоловіком 👍