У кожному місті є свої містичні, таємничі місця, овіяні жахом. Одним з найбільш жахливих куточків Одеси є «Драбина Мертвих». Це досить моторошний простір з'єднує всім відому, знамениту Дерибасівську та Польський спуск. Наступаючи ніжками на сходи, ви поступово спускаєтеся до самого низу. Ще кілька десятків метрів і перед вами відкриваються одні з воріт Морського вокзалу. Ці Сходи наводять жах навіть вдень. Від драбини віє холодом в літню спеку. Чим же вона так лякає? Чому вона наводить жах не тільки на одеситів, але і гостей міста?
Початок історії
Всім відомо, що Одеса — це, в першу чергу, портове місто. В середині 19 століття Перлина у моря стала справжнісіньким портовим гігантом. Саме в цей час місто потрясла серія зникнень. Найцікавіше те, що пропадали тільки чоловіки.
На перших порах на це практично не звернули уваги. Річ у тому, що в основному зникали моряки. Багато зниклих, були іноземцями. Представники правоохоронних органів заводили справи, починали пошуки.
Згодом, слідчі почали розуміти, що це вже реальна серія зникнень. Всі справи, які стосувалися зникнення моряків, об'єднали в одну! Не зважаючи на всі зусилля, які докладали міліціонери, пошуки не давали результату. Довгі роки ні хто навіть і припустити не міг, куди діваються молоді, і не тільки, люди.
Страшна знахідка
Сонячним, теплим літнім одеським днем, дівчина зайшла на Привоз! Йдучи по торгових вуличкам, вона вирішила з'їсти пиріжок. На зустріч їй рухалася миловидна продавчиня. Цю жінку знали всі. Роза торгувала пиріжками не перший рік.
Дівчина підійшла і попросила пиріжок з м'ясом. Роза дістала і продала їй бажане. Зробивши кілька кроків, дівчина відкрила паперовий пакетик і відкусила. Пиріжок вабив своїм апетитним запахом! І ось тут над Привозом пролунав пронизливий дівочий вереск, несамовитий крик, який змусив кров в серцях застигнути. Всі озиралися і не могли зрозуміти, в чому ж справа.
Виявляється, відкусивши шматочок пиріжка, дівчина побачила фалангу людського пальця. Її жаху не було меж. Це був справжній шок. Розу зупинили, викликали поліцію.
Несподівана і страшна розв'язка
Роза «працювала» в одному з будинків на вулиці «білих простирадл». Це одеський аналог «вулиці червоних ліхтарів». Самі розумієте, що у Рози клієнтами були чоловіки. При чому, в основному моряки. Вона їх вбивала. Ну, а для того, щоб приховати сліди злочинів, з трупів робила пиріжки. При чому, щоб не було непотрібних підозр, своїми пиріжками Роза торгувала сама.
Якщо дівчина чула за дверима підозрілий рух, вона викидала трупи в вікно. Вони падали, як раз таки поруч з цією драбиною, в одному з непримітних куточків. Потім вона спокійно спускалася вниз, обходила будинок і тут же їх закопувала. Міліціонери змогли розкопати понад 20 трупів чоловіків.
На жаль, перша, в історії міста, жінка-маньяк, так і не змогла виразно пояснити суть своїх вчинків. Ось з тих самих пір ці сходи та отримали свою нинішню назву: «Сходи мертвих». Саме тому вона вселяє в людей жах донині!
Warning! This user is on our black list, likely as a known plagiarist, spammer or ID thief. Please be cautious with this post!
If you believe this is an error, please chat with us in the #appeals channel in our discord.
Місце й справді моторошно виглядає. Добре, що я в Одесі в Рози пиріжки не купувала)
Так, історія досить трагічна и моторошна. Але це наше минуле й ми повинні його знати)