Фото є знімком з заставки
Привіт,
Я подивилась останнім часом серіал Школа. Чула про нього раніше, що це був дуже успішний проект і тут вирішила подивитись, як представлена підліткова тематика у нас. Тут не буде спойлерів, бо я сама вважаю, що нецікаво дивитись, якщо знаєш, чим все закінчиться, чи що відбувається з героями. Але я опишу свої враження і роздуми про цей проект.
Почну з того, що мені не сподобалось. Не всі грають природно, є інколи певна вимушеність в діалогах, хоч і зрозуміло, що це ранній вік (тим не менш, я так розумію, що всі актори повнолітні на час зйомок).
На мій смак хотілось би кращі декорації. Вони надто природні. Я вірю, що є і обшарпані квартири у деяких учнів, і квартири з сучасними ремонтами. Але мені б хотілось, щоб інтер’єри були продуманішими. Я тепер дуже багато звертаю увагу на декорації, розвиваючи надивленість, але разом з тим кидається в очі нефункціональність, коли просто щось наставили; або розташування меблів таке, що камеру поставили туди, де помістилась в кімнаті, а не так, щоб кадр був композиційно правильним.
Також ютуб підкинув мені інфу, де зараз актори серіалу Школа. І там багато розчарувань. В якийсь момент мені навіть хотілось би таких акторів викреслити з нього, але як же тепер.
Ну і перейдемо до того, що мене приємно вразило в цьому серіалі. І це СЦЕНАРІЙ. Він прям дуже класно і професійно виписаний. Він затягує, він переплутує різні сюжетні лінії. В сюжеті гарно вписані сучасні проблеми. Він для мене занадто сексуалізований, хоча і це в школі було навіть в мій час серед так званих “крутих”.
Мені сподобалось, що українською він звучить дуже природно. Я ходила в російську школу (тільки чотири предмети були українською) і зрозуміло, що в пам’яті залишилась школа саме російською. А цей серіал розкриває для мене, якою була б школа, якби ми всі говорили українською вже тоді, у 90х.
Загалом проблематика залишилась для мене дуже знайомою, хоч у всіх вже телефони, і інстаграми. І тут у мене виникає підозра — а чи школа залишилась такою, чи все ж це відбиток сценарістів старшого віку, які мали описати і свою школу також по пам’яті, по досвіду. Думаю також, що мені варто подивитись цей серіал з чоловіком, бо він часто не розуміє, а як у нас прийнято, чи як у нас заведено, бо у нього зовсім інший культурний бекграунд. А на мій погляд такий серіал, хоч і в дуже концентрованому вигляді (так ніби все, що могло відбуватись незвичного чи проблематичного у всіх школах країни взяли і натовкли в одну школу і пару класних колективів), але розкриває, як ми жили в шкільному віці. Як, можливо, буде жити наша донька.
Ну і також хочу відмітити мій улюблений персонаж за грою — це Дарина. Це прям любов. І її персонаж дуже гарно виписаний. І розвиток персонажа відбувається так, щоб приєднуватись до неї. І акторка дуже гарно зіграла роль і підійшла до неї. І тут у мене є певне протиріччя, бо це персонаж, який живе абсолютно не так, як могла б я. І тим не менш вона мені подобається. Можливо, і завдяки акторській грі.
Дякую за увагу :)
PS А ну і саундтреки, саундтреки мені дуже зайшли.
Hi,
Recently, I watched the series School. I’d heard about it before — it was said to be a very successful project — so I decided to see how teenage themes are portrayed in Ukraine. No spoilers here, because I personally believe it’s less interesting to watch when you already know how things end or what happens to the characters. But I’ll share my impressions and thoughts about the project.
Let me start with what I didn’t like. Not all the actors perform naturally; sometimes the dialogues feel a bit forced, although I understand that they’re quite young (still, as far as I know, all the actors were of legal age during filming).
Personally, I would’ve preferred better decorations. It’s too naturalistic. I do believe that some students live in run-down apartments and others in modern ones, but I’d like the interiors to be more thoughtfully crafted. I’ve started paying a lot of attention to set design lately, developing a kind of visual literacy, and I notice when things feel non-functional — when objects are just placed randomly, or when furniture is arranged based on where the camera could be placed rather than what makes for a compositionally strong shot.
YouTube also fed me some info about where the actors from School are now. And there were quite a few disappointments. At one point, I even felt like I wanted to erase some of them from the show — but how could I now?
Now, onto what genuinely impressed me about the series: the SCRIPT. It’s really well-written and professionally done. It pulls you in, intertwines different storylines, and integrates contemporary issues effectively. For me, it’s a bit too sexualized, although that was present even in my school days among the so-called “cool kids.”
I liked how natural the Ukrainian language sounded in the series. I went to a Russian-language school (only four subjects were in Ukrainian), so my memories of school are mostly in Russian. This series reveals to me what school might have been like if we had all spoken Ukrainian back then, in the ’90s.
Overall, the issues felt very familiar to me, even though now everyone has phones and Instagram. And here I start to wonder — has school really stayed the same, or is this more of a reflection from older screenwriters who also drew on their own memories and experiences? I also think I should watch this series with my husband, because he often doesn’t understand what’s considered normal or customary here — his cultural background is completely different. And in my view, this series, even in its highly concentrated form (as if everything unusual or problematic that could happen in schools across the country was crammed into one school and a couple of class groups), still reveals how we lived during our school years. And maybe how our daughter might live hers.
And I also want to highlight my favorite character in terms of performance — Daryna. That’s pure love. Her character is beautifully written. Her development is crafted in a way that makes you want to root for her. The actress played the role wonderfully and really fit the part. And here I have a bit of a contradiction, because she’s a character who lives in a way that’s completely different from how I would. Yet I still like her. Maybe thanks to the acting.
Thanks for reading :)
PS Oh, and the soundtracks — I really loved them.