Yesterday was an incredibly sad day. Well, I know it sounds a little strange, because we have a war and basically no one is having fun.
The day was clear and warm compared to the previous ones. In the evening I finally went for a walk in our park to breathe fresh air. The walk calms my thoughts... As I predicted, the old trees, still gray, made me nostalgic for my village. Sitting on the bench, I began to think about how and when to move there.
Вчора весь день було неймовірно сумно. Ну знаю, що це трохи дивно звучить, адже у нас війна і в принципі нікому не весело. Але вчора було якесь особливе відчуття, ніби душа скиглить, і мене це дратувало...
День був ясний і теплий порівняно з попередніми. Під вечір я нарешті вийшла на прогулянку в наш парк Залізна вода, щоб вдихнути трохи свіжого повітря. Зрештою, хода гарно заспокоює думки... Як я і передбачала, старезні дерева, поки що сірі, викликали у мене ностальгію за селом. Сидячи на лавці, я почала обдумувати, як і коли туди поїхати...
А ще я проводила своєрідне дослідження, вслухаючись у мову інших людей, яких гуляло в парку вдосталь. Раділа з того, що української таки виявилося більше. Такої м'якої, з київським акцентом... Процес йде, я вірю, що після цієї війни дуже великий відсоток людей врешті перейдуть на українську.
Тепле весняне повітря дарувало якісь надії, що війна закінчиться, що все буде добре якнайшвидше.
At night, as always, I sat down to read the news. In the morning the sleep was the strongest and I dreamed that Russia used against us either chemical or radiation weapons. There were a few more people around me, their faces doomed. I was also sad and scared in that dream. Who knows, maybe at that time the orcs fired rockets at the Yavoriv test site, which is located about 40 km from Lviv?
Вночі як завжди засиділась за читанням новин. Над ранок сон був найбільш міцний і мені наснилося, що росія застосувала проти нас чи то хімічну чи радіаційну зброю. Навколо мене було ще кілька людей, їхні обличчя були приречені. Мені також було сумно і страшно у тому сні. Вперше за довгий час, до речі, наснилась війна. Хто зна, може саме в цей час орки стріляли ракетами по Яворівському полігоні, який знаходиться десь у 40 км від Львова?
In the morning I read this news about Yavoriv, and as I approached the church (where I sing in the choir) I found a message about 9 killed... Later the information was updated and at the moment there are 35 killed and more than a hundred wounded. And I don't know how many missiles there were, not eight, but many more. This figure just stunned me.
Orcs are shooting somewhere 25 or 30 km from the border with Poland. My peace of mind is as shaky as that of many other Ukrainians living in areas where there have been no serious fighting so far. Who knows what will hit him in the head? (I mean putin).
But I am here on my land! I do not condemn those who left, but if everyone leaves, then who are our soldiers fighting for and who will form the rear? I want to see Europe as a tourist, not a refugee. (Having children would, of course, radically change my opinion, because our task is to save young Ukrainians !!!)
Let's hold on. Here I wrote these words and it became easier.
God is with us.
Glory to Ukraine!!!
Вранці я прочитала цю новину, а вже під'їжджаючи до церкви знайшла повідомлення про 9 убитих... А після Літургії інформація оновилася та на даний момент є 35 убитих і понад сто ранених. А скільки було ракет я не знаю, не вісім, а значно більше. Ця цифра мене просто приголомшила.
Орки стріляють десь за 25 чи 30 км від кордону з Польщею. Нариваються все-таки на відповідь НАТО? На Третю світову? Мій спокій такий самий хиткий як і в багатьох інших українців що живуть в областях, де досі не було серйозних боїв. Хто зна, що йому в голову встрелить?
Але я тут, на своїй землі! Не засуджую тих, хто виїхав, але якщо виїдуть усі, то за кого тоді б'ються наші воїни і хто буде утворювати тил? Я хочу бачити Європу як турист, а не як біженець. (Наявність дітей звісно би кардинально змінила мою думку, бо наше завдання зберегти маленьких українців!!!)
Тримаймось. Ото написала ці слова і вже легше стало.
З нами Бог.
Слава Україні!!!
@tipu curate
Upvoted 👌 (Mana: 300/500) Liquid rewards.
Thanks
Бажаю Божого благословення всім хто зараз перебуває в Україні...
Дякую, Олю!!!
The most important right now is that you are staying safe! That is the most important thing to do!
You are so right! Thanks for your support
I'm praying for you, Ukraine and all of it's citizens! Putin is a horrible, crazy man! I pray that someone stops him soon and the war will end. God bless you!
Thanks for your kind words! We are glad to feel such support from people all over the world!
Слава Україні!
Я також із України. Воюю, як і Ви на інформаційному фронті.
Знаю, що багато українців, які зараз знаходяться за кордоном, як і я, волонтерять і намагаються допомагати, залучивши додаткові можливі ресурси. Ділюся тим, що знайшла:
https://hive.blog/humanitarianaid/@jouti/a-refugee-diary-circle-of-help
Pray for Ukraine! Many thanks to all volunteers and to all the people, who helps us!
https://hive.blog/humanitarianaid/@jouti/a-refugee-diary-circle-of-help