Неймовірна краса влітку навколо, коли усі поля увінчані квітчастими барвами. Волошки, маки, дикі гвоздики, півники, ірисики, і це навіть не весь перелік польових красенів і красунь. Відверто кажучи, ця краса переповнює околиці через те, що багато полів незасіяні, багато хто покинув свої паї, в пошуках безпечнішого життя..... тому ще те, що минулого літа жовтіло пшеницею, сьогодні красується пусткою диких полів....
Incredible beauty in summer all around, when all the fields are crowned with floral colors. Cornflowers, poppies, wild carnations, cockles, irises, and this is not even the whole list of field beauties. Frankly, this beauty overwhelms the surrounding area because many fields are unsown, many have left their allotments, in search of a safer life..... Because what was planted with wheat last summer is today covered with wild grasses....
Усе, що нас оточує, це красива самотність природи, в яку не втручається людина. Вітер сьогодні з неймовірною силою наче могутніми лаписьками хилить усі ці польові барви майже до самісінької землі. І ми присідаємо з ними, наче хочемо теж сховатись від чогось, наче з ними безпечно.
All that surrounds us is the beautiful solitude of nature, in which man does not interfere. Today, the wind blows all these field colors almost to the very ground with incredible force, as if with mighty claws. And we squat with them, as if we also want to hide from something, as if it is safe with them.
Дика безпечність...чи може вільна, що додає відчуття свободи....вдихаєш прохолоду і насолоджуєшся простотою, насолоджуєшся тим, що робить тебе людиною!!! Дякуємо за це усім, дякуємо Богу, дякуємо ЗСУ.
Wild carelessness...or maybe free, which adds to the feeling of freedom....you breathe in the coolness and enjoy the simplicity, enjoy what makes you human!!! We thank everyone for this, thank God, thank the Armed Forces of Ukraine!
Барви перемоги беззаперечно синьо-жовті, а червоний колір асоціюється із комуняками та завойовниками-рашистами, які із задоволенням використовують криваві комуняцькі прапори
В мене трохи інші асоціації з цими прекрасними польовими маками, як краплі крові наших мужніх красивих українських оборонців, які кладуться кожного дня на вівтар нашої перемоги. Трохи в тексті не розкрила ці асоціації.
Ну, в нас був вже червоний прапор "перемоги", яка не була справжньою перемогою, але лише перемогою одного тоталітарного режиму над іншим, частиною якого ми, на жаль, були. То ж вибачте, але в мене з дитинства відраза до червоних ганчірок.
P. S. А пост тоді було б коректніше назвати "Червоні барви боротьби"
Чудове макове поле! У мене теж асоціація маків - з краплями крові!