Спочатку я думала провести якусь асоціативну розповідь про людей які часто поводять себе як барани, провести порівняльну характеристику і трішки попресувати тих, кого сьогодні так хочеться назвати баранами. Та дивлячись на цих красунчиків, таких пухнастих - я вирішила, що люди не заслуговують стільки уваги саме під цим фото. А от тваринки, які до речі дуже тішать діток, дуже навіть заслуговують про пост захвату, про те, яка у них м'якенька шерстка, про те, що ми полюбляємо книжечки про баранчиків, які допомагають нам засинати щовечора, навчаючи лічилочки.
Тому з приємністю розповідаю про маленький, коротенький проміжок дня, який наповнив голову новими емоціями, про день на невеличкій приватній фермі. Зараз дуже сучасно мати невеличкі козячі чи баранячі ферми, які вважаються екологічно чистими, з дбайливо зробленим авторським сиром, нехай в невеликій кількості, зате з добре проконтрольованою якістю. Нас запросили просто провести трішки часу на свіжому повітрі, заодно і розповіли про улюблений сир, і технології готування, і про так би мовити постійний тактильний зоопарк для дітвори.
