Доброї усім п'ятниці!
Продовжую писати ліричні вірші. Його не бачила вже два місяці.
Я просто хочу знати, що у нього все добре, він щасливий, здоровий, успішний. А про мене, мабуть і не згадує. Я все ще чекаю. Впевнена, що колись ми будемо разом, і що він вартий цього часу.
Я все ще чекаю.
Коли я не боятимусь залишитись самотньою,
І коли вже на тебе не чекатиму.
Перестану про тебе мріяти думкою кожною
І на небі зірок, вже не рахуватиму.
Малюватиму сірим, сухим, тонким тоном,
Не писатиму віршів і позитивів,
Не співатиму, не чутиму камертона,
Й танцюватиму рухами трохи дивними.
Лиш тоді, коли я вже тебе не чекатиму,
І не страшно буде мені бути самотньою
Ти ввійдеш в моє життя по справжньому,
Додасиш мені свої впевненість і спокій.
Розмалюєш мої сльози веселкою
Будемо рухатися по життю кроком вальсу, чи танго
Один одного доповнимо
змістовними частинками
І я пізнаю, нарешті, ти диявол, чи янгол
Не питай мене , чи я закохалася?
Бо не зможу тобою напитися!
Не питай, а я вже- зачекалася,
Щоб тобою наніжитися і надивитися
Приєднуйтесь до ініціативи @lilideleopolis під теґом #fridaypoem
гарненька))
Дякую, приємно