Museum in the premises of the prison on Lonsky./Музей в приміщенні в'язниці на Лонського. (EN/UA)

Привіт усім. Сьогодні хочу продовжити свою розповідь про відвідування музею "Вязниця на Лонського". Як я писала в попередньому дописі, кімнати в яких раніше перебували ув'язнені зараз можна відвідати і побачити історично цікаві речі. Кожна маленька деталь дає мені розуміння наскільки людям було важливо відчувати свою українську ідентичність , навіть в умовах тоталітарних режимів і тортур в в'язниці.
За спогадами ув'язнених, в одній такій кімнаті могло знаходитися навіть 42 людини. Усі вони розміщувалися на підлозі.
Попередню частину можна прочитати тут

Hi to all. Today I want to continue my story about visiting the museum "Prison on Lonsky". As I wrote in the previous post, you can now visit the rooms where the prisoners were previously and see historically interesting things. Every little detail gives me an understanding of how important it was for people to feel their Ukrainian identity, even in the conditions of totalitarian regimes and torture in prison.
According to the recollections of the prisoners, even 42 people could be in one such room. All of them could be placed on the floor.
The previous part can be read here

Одна з виставок оформленні зверху на меблях, які залишились в в'язниці.
Жовто-блакитний прапор молодіжної організації 1950 р. За зберігання прапора в ті часи могли і розстріляти, і дати 20 років каторги на Сибір.

Кожний експонат є унікальним і вражає у саме серце. Ось який це має вигляд ззовні.

Вервичка з хліба Надії Мудрої 1947 рік. Це мініатюрна робота, мабуть ховалася ув'язненою і використовувалася для молитви.

Альбом віршів Люби Барабаш розміром з сірникова коробку. Виконаний на березовій корі.
1951-1955 роки

Лист червоноармійця до підпільника, написаний красивою українською мовою

Зашифровані листи підпільних організацій.

Видання, які друковані українською мовою. "Український перець" 1945 року. Сіють, зривають та ворогів перчать Українські повстанці

Листівки з закликом до повстання проти комуністичних режимів.

Шість тисяч надрукованих на друкованій машинці 1951 року листівок з закликом до українців. Уявіть собі, що ці листівки були знайдені в 2017 році. Тобто вони були сховані 66 років. Поряд навіть стоїть друкована машинка, можливо саме на ній друкувалися ці агітаційні тексти.

"Українські селяни, робітники, інтелігенти. Усі українські патріоти!
Не даймо збаламутити підступній російській імперіалістичні пропаганді! Даймо рішучу відсіч спробам російських імперіалістів затримати Україну під пануванням Росії!
Пам'ятаймо : всяка федерація України з Росією означатиме на ділі нове поневолення України російським імперіалізом!
Геть російський імперіалізм! Геть від Росії! Хай живе вільна і незалежна українська республіка відокремлена від росі!
Травень 1951*
Поочитайте! Це актуально сьогодні знову! Тільки рішучі дії українського війська будуть дієвими. Ми на своїй землі і ми мусимо вигнати окупантів з неї.

"Ukrainian peasants, workers, intellectuals. All Ukrainian patriots!
Let's not be confused by the insidious Russian imperialist propaganda! Let's resolutely resist the attempts of the Russian imperialists to detain Ukraine under the rule of Russia!
Let's remember: any federation of Ukraine with Russia will in fact mean a new enslavement of Ukraine by Russian imperialism!
Down with Russian imperialism! Away from Russia! Long live the free and independent Ukrainian republic separated from Russia!
May 1951
Read it! This is relevant today again! Only decisive actions of the Ukrainian army will be effective. We are on our land and we must expel the invaders from it.*

Вилучені в повстанської організації печатки в 1949 р. Ви можете побачити, що на печатках герб України.

Особисті речі зв'язківців.

Колір молитви
Наступна кімната у в'язниці розповідає про життя та творчість ув'язнених чоловіків і жінок. Це виставка вишитих ікон і одягу. Вишивали ув'язнені риб'ячими кісточками, іноді сірничком, дротиком, деревяною тріскою. Вишивка, мережка, гладь, низинка -це є надзвичайно тонка і копітка робота. Це невеликі клаптики тканини. Вишивали арештанти потайки від в'язничних наглядачів. Нитки для вишивання вони торочили з власного одягу.
Деякі експонати передані на тимчасове зберігання до музею. Я побачила вишиті ікони, сорочки , хустини, листівки. Це все переховувалося в в'язничних камерах і в'язничних таборах. І лише зараз подається для перегляду.
Взагалі я дізналася про це місце відвідуючи зовсім іншу виставку вишитих речей Львівщини. Під час розмови з екскурсоводом я згадала, що натрапила в інтернеті на одну з ікон вишитих в в'язниці, що це мені цікаво. Пані мені розповіла про цю виставку і що це знаходиться зовсім поряд.

The color of prayer
The next room in the prison tells about the life and work of imprisoned men and women. This is an exhibition of embroidered icons and clothes. Prisoners embroidered with fish bones, sometimes with a match, a dart, and wood shavings. Embroidery, netting, smoothness, basting - this is extremely delicate and painstaking work. These are small pieces of fabric. Detainees were embroidering secretly from the prison guards. They sharpened the threads for embroidery from their own clothes.
Some exhibits have been transferred to the museum for temporary storage. I saw embroidered icons, shirts, shawls, postcards. All this was hidden in prison cells and prison camps. And only now it is submitted for viewing.
In general, I learned about this place while visiting a completely different exhibition of embroidered items from the Lviv Region. During the conversation with the tour guide, I remembered that I had come across one of the icons embroidered in the prison on the Internet, that it was interesting to me. The lady told me about this exhibition and that it is very close by.

Стрілецька могила
1945р В'язниця на Лонського
Автор невідомий.

Автор Катерина Миронович, 1945 р
Вязниця на Замарстинівській.
Це зовсім маленька вишивка десь 20 см довжина і 9 см ширина.

"О, найсвятіше серце Ісуса, помилуй нас."
Автор невідомий, 1940-1950 роки

" О, Маріє, врятуй нас в неволі"
Автор Катерина Мельницька.
1949 р, В'язниця на Лонського

Ікона Богоматері з дитятком. Передала до музею емігрантка Дана Козирська з міста Едмонт, Канада.
Виготовлена була на Магадан в 1940-1950 роках.

Вишиті сорочки дисидента Валентина Мороза. Можете почитати про тяжкий життєвий шлях цього чоловіка. Він видавав книги про своє життя, наукові праці з історії України, пропагував націоналізм і відстоювання української державності.

"Коханій матусі від Іванки" -вишита серветки Іванни Столярчук, 1946 р.
В'язниця на Лонського.

Вишитий номер на сорочці Іванни Столярчук в 1950-тих роках.

Серветка, яку вишивали ув'язнені жінки. Близько сорока різних вишитих заміток на цій тканині. Кожна з них залишала свою маленьку вишиту пам'ятку про себе. Адже жінки не знали, що з ними буде далі, чи їх коли-небуть випустять з тюремного ярма. Вони залишали про себе візерунки, важливі дати, власні в'язничні номери.

Ікона Богоматері і два херувими.
Автор Марія Подляшецька, 1949 р. Вязниця на Лонського у Львові.

Мати Божа Марія з дитятком.
Потьма, Мордовія, жіночий концтабір 1948 р
Автор Клочко Марія.

Як ми можемо бачити, що жінки, які потрапляли у неволю намагалися продовжувати робити те, що робили, вишивати, молитися, підтримувати зв'язки з родиною. Ці виставки несуть глибокий зміст. Ми мусимо продовжити свою боротьбу за свою національну ідентичність.
Дякую всім, за візит. Будете у Львові, то обов'язково підіть в музей на Лонського. Побудьте там трохи, подихайте тим відчаєм, який проникає з відусіль. Ми маємо зараз більше можливостей, щоб вберегти нашу країну від того зла, яке наступає. По-перше розголос, по-друге тримаємо стрій допомагаємо нашому війську побороти цю напасть!
Слава Україні!

How can we see that women who were imprisoned tried to continue doing what they were doing, embroidering, praying, maintaining ties with the family. These exhibitions have a deep meaning. We must continue our struggle for our national identity.
Thank you all for your visit. If you are in Lviv, be sure to go to the museum on Lonsky Street. Stay there for a while, breathe in the despair that penetrates from the inside. We now have more opportunities to protect our country from the coming evil. First of all, publicity, secondly, we keep in line and help our army to overcome this scourge!
Glory to Ukraine!