You are viewing a single comment's thread from:

RE: День Революції Гідності. Хейтери проходим повз.

in Team Ukraine3 years ago

Є в мене така думка, що якщо ідеали Майдану мають для мене якусь цінність, то ніщо не заважає мені робити свій особистий Майдан щодня. Час, в який ми живемо, добре цьому сприяє. В принципі, кожен українець може мати свій особистий Майдан. Для цього треба усвідомити, яку роль ти можеш грати в становленні Україні. Кожна роль важлива, якщо робити її чесно, професійно, глибоко та завзято. І роль простого баристи, і роль блогера на Вулику, і будь-яка інша.

Мені довелося, до речі, брати участь і в Помаранчевій Революції, і в Революції Гідності. Не так активно, як міг би, але є що згадати.

Sort:  

мені робити свій особистий Майдан щодня

згодна на всі сто. адже, є у десантників фраза "ніхто крім нас". і ній купа змісту... і тому, коли хтось мені кричить, що Майдан не виправдав те, що очікували, то в мене у відповідь одне запитання, а що ти зробив особисто для того, щоб ідеали Майдану стали реальністю? тим більше, що кричать зазвичай ті, хто, взагалі жодного відношення до нього не мали, або в гіршому випадку стояли на антимайдані (знаю таких). я, на жаль, в Києві тоді не була, жалію ( старалась з рідного міста, як могла...

тобто, багато людей далі продовжують порушувати закон, давати хабарі, підтримувати колаборантів, закривати очі на порушення закону, страждати всілякою фігньою, але при цьому мріють про зарплату та життя, як в ЄС, наприклад, і кричать про це дуже голосно, і зневажають Майдан, бо не так живуть.

алло, це ж не може стати реальністю таким методом. ну тобто, не буде чарівної феї, котра прилетить, махне паличкою і все в нас стане ідеально. адже "ніхто крім нас". хочеш кращу країну? старайся сам та вимагай такого ж в інших! якщо такої країни не буде в тебе, то може хоч в твоїх дітей буде така. якщо постараєшся тепер сам.. Майдан це не панацея. це не чарівна паличка. це пінок під зад!

я кожного дня стараюсь жити так, щоб не було потім соромно перед небесною сотнею, живими майданівцями та полеглими і живими воїнами АТО. От відчуваю я, що повинна якось підтримати їх... І якби так робили всі, то давним давно країна стала б іншою.... Але ні, "любий нарід" (ТМ) вірить в чарівну фею.
Хоч і не факт, що життя після смерті існує ))

І я в шоці з того, що не дивлячись на такий народ в більшості, все таки знаходяться люди, котрі їдуть воювати за нас, знаходяться волонтери, котрі їх підтримують... от дійсно, на таких людях і тримається вся країна

коротше. як я вірила в Майдан у 2013 році, так вірю і сьогодні. принаймні стараюсь триматись того, про що казали. це найкраще, що з нами сталось за останні роки багато хто (як і я) зрозуміли хто вони насправді. це вже плюс