Немає нічого важливішого ніж жертва наших героїв на війні. Але війна перейшла у затяжну фазу, а у такій війні, крім людей, воюють і ресурси.
Я живу у невеликому прикарпатському місті Калуш, яке є глибоким тилом. Тут є кілька промислових підприємств, зокрема великий хімічний гігант. Завданням таких тилових міст якраз є робота, робота і робота для забезпечення ресурсами держави в умовах війни.
Наші люди дуже стараються. Майже щодня проходять акції зі збору коштів для потреб ЗСУ, перекази одноденного заробітку, аукціони, волонтерські роботи та інші ініціативи. Це все чудово, але на в порівнянні з роботою промисловості це крапля в морі.
Не знаю як у великих містах, а у моєму на економічному фронті є великі проблеми. Найбільший хімічний гігант повністю зупинений з моменту початку війни. Основна причина - блокада портів, через які здійснювався експорт продукції та імпорт сировини. Робити те саме залізницею неможливо, оскільки через логістичні витрати продукція стає неконкурентною. Крім того, довготермінова стратегія ворога дає свої результати. Ще століття тому він придумав побудувати залізницю ширшою ніж в Європі. Це спричиняє величезні проблеми у вантажних перевезеннях.
Єдине енергоджерело в районі, місцева ТЕЦ, не працює вже кілька місяців через відсутність вугілля. Заводи з виробництва шпалер, ковроліну та інших покриттів - на грані зупинки. Завод з виробництва карбамідних смол мав російського власника. Він зупинений, триває його передача у державну власність. Завод із виробництва залізобетонних конструкцій працює з перебоями, в залежності від наявності замовлень.
Місцевий дрібний бізнес ще тримається, поки в людей є гроші щось купувати. Однак при зупиненій промисловості, гроші в людей потроху вичерпуються.
Складається враження, що росія не така вже й дурна і розраховує не так на перемогу військову, як на перемогу економічну. Якщо тилові підприємства не працюватимуть і далі, то діра в державному бюджеті лише зростатиме. Її заповнюють друкуванням грошей і допомогою від міжнародних партнерів. Проте ми всі розуміємо, що ніжні західні партнери зменшать розміри допомоги як тільки їм стане трішки менше комфортно. Коли в них почнуть зростати ціни, люди почнуть виходити на вулиці з гаслами не приділяти так багато уваги Україні, а радше власній державі. За таких умов кожен демократичний уряд буде намагатися зберегти свої місця і виконати вимоги власного народу.
На щастя в нас є жменька надійних партнерів і вони чудово розуміють, що на їхні плечі рано чи пізно ляже основний тягар підтримки України. Ми не залишимося самі, я в цьому впевнений. Але нам потрібні військові успіхи, оскільки виснажити росію з її безлімітними ресурсами буде доволі складно.
Нам би дуже допомогло розблокування портів та інфраструктурна інтеграція Україн в Європу. Але це дві надскладні задачі, які в умовах війни вирішите дуже складно. Я в впевнений, що в уряді це все чудово розуміють і працюють в даному напрямку.
Можливо допис вийшов не надто оптимістичний, але це до того що нам не варто недооцінювати ворога. Тримаймося і робимо кожен свою роботу для перемоги!
Congratulations @o1eh! You have completed the following achievement on the Hive blockchain and have been rewarded with new badge(s):
Your next target is to reach 90 posts.
You can view your badges on your board and compare yourself to others in the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word
STOPTo support your work, I also upvoted your post!
Check out the last post from @hivebuzz:
The rewards earned on this comment will go directly to the people( @o1eh ) sharing the post on Twitter as long as they are registered with @poshtoken. Sign up at https://hiveposh.com.
Yay! 🤗
Your content has been boosted with Ecency Points, by @o1eh.
Use Ecency daily to boost your growth on platform!
Support Ecency
Vote for new Proposal
Delegate HP and earn more