Ми вже два тижні живемо у новому будинку, поки що без кухні, через що посуду доводиться мити у ванній 😀. Просто кухню нам обіцяли десь на початок лютого, через велику кількість свят у січні, от і доводиться викручуватись. Ми не бачили сенсу тіснитися у старій хаті, то ж вирішили не зважати на цю дрібницю.
Опалюємо ми дровами. Для цього ми використовуємо твердопаливний котел, який також забезпечує нас гарячою водою. Наскільки це затратно (чи економно), одним словом яка вартість такого способу опалення (хоча на це впливає і матеріал стін, і утеплення будинку), порахуємо після зими (хоча тут точно навряд чи вийде, адже частково ми палимо дерев'яними матеріали зі старої розібраної хати, які ми не купували, вони не дають багато тепла, але умовно-безкоштовні), а от про мінуси, про які ми знали зазделегідь і погодилися наперед, напишу кілька слів.
По перше, це постійна прив'язаність до будинку, не надто помандруєш, якщо нема кого попросити приглянути за котлом. Теоретично є декілька людей, які зможуть нам допомогти у цьому при нагоді, а на практиці ми цього ще не робили. Чоловік поки що сам розбирається у нюансах роботи твердопаливного котла (кочегарить в основному він), тому тільки після здобуття необхідних практичних знань можна буде залишити систему на когось надовго.
Ну а другий мінус - запах диму. Ні, з котельні він практично не просочується, лиш мінімально при відкриванні дверей, і то лише після того, як дим виходить в процесі закладки дров. Турбує мене те, що від чоловіка постійно чути слабким запахом диму. Проблему частково вирішує те, що він тепер переодягає футболку, коли йде підкинути дров і завжди миє руки з милом після виходу з котельні, щоб випадково щось не запацькати)).
Ну і для тих, хто вночі міцно і довго спить, є третій недолік - необхідність підкинути дров, бо ж їх потрібно закидати у котел кожних 4-5 годин, може і рідше, якщо дрова твердих порід. В принципі, якщо закинути перед сном і прокинутися рано, то можна вночі і не вставати, але якщо спите до дев'ятої, то цього не уникнути. Для нас це не проблема, бо чоловік часто прокидається в туалет серед ночі.
Ось такі справи у нас з дров'яним опаленням на даний момент.😊
А фото мені зробив чоловік біля дров коло сауни готелю у Карпатах, де ми відпочивали влітку))
Не раз замислююсь над цими речами. Адже дуже хотіла б мати у селі центральне опалення. І от ця прив'язаність і обов'язкове підкидання дров мене лякають:) Окрім того, взимку я лише іноді туди приїжджаю, а котел має працювати постійно.
Дякую, що поділилися досвідом!
Будь ласка! А ви не палите постійно? Бо будинок має опалюватися взимку, що не промерзав, а то потім вологість та цвіль з'являться. У нас так на старій хаті було. Коли хата хоча раз промерзла, цього важко позбутися... 🙁
Я у холодну пору року живу у Львові:) Іноді ми їздимо в село, щоб пропалити хату.
Та я так і зрозуміла з ваших постів, що ви туди тільки часу від часу приїжджаєте, тому і питаю)
Останні два роки я живу в селі приблизно з травня по листопад, у цей період я іноді приїжджаю до міста, але ненадовго, бо в селі мене чекають коти (4 або 5 залежно від ситуації).
А взимку все навпаки:)
До речі, щойно проходила повз приватну зону у Львові, відчула характерний запах диму від дров і згадала знову про ваш допис. :))) Я дуже люблю цей запах , нагадує мені село і дитинство. Але звісно все добре в міру...
А я навпаки, виросла в квартирі, хоча майже все літо проводила у бабусі, яка жила (та й досі живе, слава Богу) в особняку))