Роздуми про 60 хв життя.

Прочитала пост @c21c про роздуми передсмертних вчинків, які би він зробив, якщо залишилась лише година до закінчення життя на Землі. Це серйозна тема і жартувати можуть лише ті, кому не сказали, що в нього лише 1 година.

Я часто обдумую,що хтось з рідних, яких я дуже люблю, помирає. І мене ці думки лякають. Одразу стає сумно. З віком помітила, що все більше переживаю, коли чи то чоловік десь їде чи донечку з кимось відправляю і її довго нема. В голову одразу "лізуть" погані думки. І нічого не з тим не можу зробити.

Про власну смерть теж задумувалась, але тут якось не так страшно було до появи дітей. Тепер я відповідальна не лише за своє життя, а за життя дітей.

Але все ж, якщо б таке дізналась, то знаю точно, що я плакала б. (Скільки часу не можу сказати)))).

Увесь час би намагалась провести з чоловіком і дітьми.
попрощалася з друзями і рідними, подякувала б їм за їхню любов і підтримку🤗 Цікаво як про таке можна сказати дітям чи мамі?! 😔
також би випила філіжанку доброї кави☕
не знаю чи встигла б написати заповіт ( треба над цим подумати за життя)
переглянула б альбом з фотками.
дала б настанови чоловікові при виборі нової "пасії" )))

А насправді, година це дуже мало і мабуть, перші хвилини, ти просто не сприйматимеш цю інформацію як правду і з жахом будеш вдивлятися в годинник. ⏳

Хтось боїться смерті настільки, що про неї навіть не говорить, а є люди, які при перших труднощах просять Бога про смерть.

Бажаю вам гарних і довгих років життя. І коли прийде цей момент, не мати на душі тягар і з легкістю перейти в інший вимір.

Умови тут.