Привіт, друзі!
Сьогодні я хочу розповісти вам про Вавель — королівський замок у Кракові. До нього ми дійшли пішки: це не надто далеко ні від історичного центру міста, ні від вокзалу. Часу в нас було небагато — приблизно стільки, щоб устигнути ще на літак, — тож ми використали його по максимуму.
Звісно, дуже хотілося б мати більше часу. Наприклад, на пагорбі розташований королівський собор, у якому протягом століть коронували польських королів. Ми з великим задоволенням зайшли б усередину, але, на жаль, часу не мали. Тож ми буквально галопом пройшлися центром міста, піднялися на пагорб, погуляли подвір’ям, помилувалися Віслою — і змушені були повертатися назад.
А тепер розповім трохи детальніше.
Коли ми підійшли до пагорба, на якому розташований Вавель, то одразу помітили величезний потік людей. По широкій дорозі безперервно рухалися натовпи: одні підіймалися вгору, інші спускалися вниз. Людей було справді дуже багато, адже це були вихідні, субота. Для багатьох це ідеальний варіант — сісти на потяг і поїхати до Кракова на два дні.
Ми також піднялися цією широкою дорогою, зайшли в браму. Пагорб розташований доволі високо над середньовічною частиною міста. Там є великий майданчик, обмурований цеглою (навіть не знаю, як це правильно назвати — можливо, щось на кшталт бастіону чи контрфорсу), з якого відкривається чудовий краєвид на старе місто.
Далі ми потрапили на територію самого замку — радше навіть цілого королівського містечка. Власне замок розташований поруч із королівським собором, про який я вже згадувала. Уся ця архітектура дуже цікава поєднанням стилів: готика, ренесанс, бароко — справжня мішанина. Складається враження, що різні частини добудовувалися в різні епохи: куполи, фасади, деталі — усе дуже різноманітне й водночас гармонійне.
Ми пройшлися територією далі. Там є житлові будинки, обплетені плющем — дуже красивим, із товстими, майже дерев’яними ліанами. Також у той момент прикрашали різдвяну ялинку: монтажники вставляли ялинові гілки в підготовлений каркас. І що було особливо цікаво — збоку ще цвіли троянди. Уявіть: доволі холодне повітря, зима, а троянди — живі й квітучі. Сонячний день робив погоду трохи теплішою, але все одно це виглядало дивовижно.
Потім ми вийшли до річки — це була Вісла. Вавель розташований на високому пагорбі над її берегом, і одразу стає зрозуміло, чому саме це місце обрали для королівського замку. Воно ідеально підходить для фортеці: звідси видно дуже далеко, тож ворог не зміг би підступити непомітно. А сама Вісла — велика ріка, важлива логістична артерія, якою можна було торгувати й переправляти війська.
Ми ще трохи помилувалися краєвидами, зробили фото й пошкодували, що не маємо більше часу. Внизу на річці стояли річкові судна — такі собі трамвайчики, на яких можна покататися за квиток. Моя подруга, коли раніше була в Кракові, вже плавала на них і розповідала, що це дуже цікаво. На жаль, цього разу ми не могли дозволити собі таке задоволення.
Тож ми спустилися вниз, сіли на автобус і поїхали в аеропорт. А вже звідти вилетіли до Валенсії — кінцевої й основної мети нашої подорожі. А Краків виявився надзвичайно приємним бонусом, за що я йому дуже вдячна.
