Це вже не поле, але ще не ліс. Кілька років тому цю землю ще обробляли - орали, сіяли пшеницю, засаджували город. Зараз ні, не знаю чому, мабуть використовувати цю землю як присадибні ділянки незручно, бо, власне, садиб нема, щоб вони так називалися, до будинків села доволі далеченько. То й не садять, мабуть, через це. А пшеницю та інші злаки сіють, але трохи далі, мабуть це вже землі іншого села, хоча зараз вони вже входять до однієї громади.
А ці колишні городи, мабуть, за кілька років будуть забудовані. Чимало земель з тих, де колись пирхали трактори і комбайни молотили пшеницю, вже стали котеджними повір'ями. А поки що поля заростають бур'янами, вслід за якими з'являються дерева - сосни, берези та осики.
Там, до речі, вже можуть і гриб рости, маслючки, козарики та червоноголовці. Мабуть варто буде глянути. Але це вже наступного року 😀.
