Before the quarantine, we often organized meetings of the coffee club, where there were always creative people of our city: musicians and poets. And a few days ago I walked for the first time in the center of Lviv. The city seemed there was zeroing and renaissance again. I don't know why, but I had a feeling as if the city became cleaner physically and spiritually, as if the streets were washed, and maybe it was after the rain :) This year we are abundantly watered every day from heaven! I wanted to call it a reboot. There is no unnecessary noise, and trams and people move calmly and harmoniously. I believe that some wisdom has entered the hearts of people and opened them to new facets of life. So thinking and enjoying life, I walked the streets of my new post-quarantine Lviv and met my acquaintance street musician, who also visited our creative parties. He was standing near the famous coffee face of our city cafe "Virmenka" on the corner of Armenian Street.
Перед початком карантину ми часто організовували зустрічі кавового клубу, де були завжди присутні творчі люди нашого міста: музиканти і поети. І ось кілька днів тому я прогулювалась вперше по центру Львова. Місто наче обнулилось і відродилось знову. Я не знаю чому, але у мене було таке відчуття, наче місто стало чистіше фізично і духовно, наче вулиці були помиті, а можливо це було після дощу :) Цього року нас рясно поливає щодня з небес! Мені захотілось назвати це перезавантаженням. Немає зайвого гамору, а спокійно і гармонійно рухаються трамваї і люди. Вірю що якась мудрість вселилась в серця людей і відкрила їм нові грані буття. Ось так роздумуючи і насолоджуючись життям, я йшла по вулицях мого нового післякарантинного Львова і зустріла мого знайомого вуличного музиканта, який теж бував на наших творчих тусовках. Він стояв біля знаменитого кавового обличчя нашого міста кафе "Вірменка" на розі вулиці Вірменської.
Oljo Buryj, a man - an orchestra, performed a melody at once two instruments: guitar and a librash marter and this melody was beautifully approaching my state of the soul. He sang in English and I did not understand what, but stopped and was his grateful to the listener. Creative people need to recognize their creativity and we understood each other with him without words. I took a little video and later sent him through the Messenger. He was nice. And he dropped me the song he performed. After reading the words I realized that this song is co-sinned with my mental state and I want to learn to sing her in Karaoke and sing on the real meeting of my club.
Ольо Бурий, людина - оркестр, виконував мелодію відразу на двох інструментах: гітарі та губній гармошці і ця мелодія красиво підходила до мого стану душі. Він співав англійською і я не розуміла про що, але зупинилась і була його вдячним слухачем. Творчі люди потребують визнання своєї творчості і ми з ним розуміли один одного без слів. Я зняла маленьке відео і пізніше відправила йому через месенджер. Йому було приємно. І він скинув мені пісню, яку він виконував. Прочитавши слова я зрозуміла, що ця пісня співзвучна з моїм душевним станом і я хочу навчитись співати її в караоке і заспівати на реальній зустрічі мого клубу.
How many roads must a man walk
Before you call him a man?
Yes, and how many seas must a white dove sail,
Before she sleeps in the sand?
Yes, and how many times must a cannon ball fly,
Before they're forever banned?
The answer my friend is blowin' in the wind,
The answer is blowin' in the wind.
How many years can a mountain exist,
Before it is washed to the sea?
Yes, and how many years can some people exist,
Before they're allowed to be free?
Yes, and how many times can a man turn his head,
And pretend that he just doesn't see?
The answer my friend is blowing in the wind,
The answer is blowing in the wind.
How many times must a man look up,
Before he sees the sky?
Yes, and how many ears must one man have,
Before he can hear people cry ?
Yes, and how many deaths will it take till we know,
That too many people have died?
The answer my friend is blowin' in the wind,
The answer is blowin' in the wind.
Blowin' in the Wind.
Скільки доріг мусить пройти людина
Перед тим, як назвати себе людиною?
І скільки морів повинен плисти білий голуб,
Перед тим, як він спочине на піску?
І скільки разів повинна летіти гарматна куля,
Перед тим, як їх назавжди заборонять?
Відповідь, мій друг, дме на вітрі,
Відповідь дме на вітрі.
Скільки років може існувати гора,
Перед тим, як її змиє в море?
І скільки років можуть існувати деякі люди,
Щоб їм почувати себе вільними?
І скільки разів людина може повернути голову,
Але робити вигляд, що він не бачить?
Відповідь, мій друг дме на вітрі,
Відповідь дме на вітрі.
Скільки разів чоловік повинен підняти погляд,
Перед тим, як він побачить небо?
Так, і скільки вух повинен мати один чоловік,
Перш ніж він може почути, як люди плачуть?
І скільки смертей знадобиться, поки ми зрозуміємо
Що занадто багато людей загинуло?
Відповідь, мій друг, дме на вітрі,
Відповідь дме на вітрі.
That's how we grow with events and songs ...
Ось так ми ростемо подіями та піснями..
Thank you for your support :)
I've not heard this in a long while... Thank you for bringing it back! :)
Good reminder at this time
The words are so fantastic, it was cool to hear such a song in post-quarantine Lviv!
The city looks wonderful, love the architecture as well...
I am glad that you enjoy the architecture of our city