Гроші, влада, вільний час

В заголовку описано три аспекти, які більшість людей прагнуть здобути. Зазвичай в уяві пересічної людини здобувши щось одне у достатній кількості в тебе зявиться і два інших, але фокус в тому, що ці аспекти взаємознищують один одного. Адже якщо ви скинули з себе пута найманого працівника і отримали вдосталь вільного часу, здається, ось зараз відкрию бізнес, накошу капусти, та й взагалі, тепер я сам керую своїм життям. А н-ніт. Власний бізнес не такий вже й прибутковий виявився, та й часу зжирає більше ніж 8/5. Твої близькі одразу починають намагатись скористатись тим, що «ну ти ж нічим не зайнятий, то допоможи/приділи час нам». Ви скажете, не на тому акцентувався. Владу треба. Ок. На зеленому торнадо внесло тебе у коридори влади. Ти тепер вершиш долі і вирішуєш як нам жити. Можливо не на рівні держави, а поки що на місцевому, та все ж. Тепер на твій вільний час претендують не лише твої близькі, а вся громада. Ти не маєш права зупинятись доки не вирішиш проблему всіх знедолених, аби не ходити з запльованою спиною. А гроші, якщо ти не корупціонер на потоках, а правильний громадянин, то маєш собі держ зарплату, а ще десь і з свого карману латаєш якісь дірки. Тож ви скажете потрібно БІЛЬШЕ ГРОШЕЙ. Якби не так, ми ж бачимо, що якщо є гроші то з ними і влада і відпочинки, яхти, машини та інші ніштячки. Але гроші люблять тишу і хочуть працювати. Ще нікого виграний джекпот не зробив щасливим хоча б на рік. Якщо гроші не запускати в оборот, вони як вода крізь пальці швидко покидають твої кишені, а якщо ж на них акцентуватись, то знову втрачаєш час і керуть швидше вони тобою, а не ти ними. То ж ж виходить? В цьому білчиному колесі ти завжди будеш бігти? І так і ні. Рухатись доведеться. Бо рух то життя, але якщо правильно вибудувати систему цінностей та прокачати тайм менеджмент можна почати отримувати задоволення від життя вже зараз. Мама мені часто говорила фразу «Що занадто - то хвороба». Тож треба відійти від абсолютизації чогось одного в своєму житті. Дехто попадається на гачок «от я зараз напряжусь кілька років, а там відпочиватиму». Досить часто "там" не наступає, а коли наступає, ми вже не отримуємо задоволення від отриманого. В добі у нас 24 години. Якщо відкинути сон у нас лишається 14-16 годин на добу, або близько 450 годин на місяць. Офіційний роботодавець вимагає від нас не менше 160 годин на місяць, тобто більше ніж третину. І тут потрібно вперше поглянути критично на те чим ти займаєшся на роботі? Чи працюєш ти всі ці 160 годин? Зазвичай робота займає 70%, тобто ще 48 годин на місяць, а це повні дві доби ти займаєшся чимось іншим. І тут важливо дати відповідь що ти робиш в цей час? Якщо відпочиваєш, то ось де ти марнуєш свій відпочинок. Якщо намагаєшся заполучити більше влади, то от де ти будеш рости. Важливо завжди бути чесним перед собою. Чому ти маєш те що маєш і не впадати в крайнощі. Отож перша порада задавати собі питання Чим і для чого я зараз займаюся? Аудит себе важлива річ. Проаналізувавши свій час треба виявити перекоси і виправити їх. Важливо розуміти що немає вчора чи завтра, є лише тут і зараз. Я думаю на сьогодні досить. Люди не люблять багато літер. Продовжимо колись, можливо.