Історія моїх родів частина 1
Хочу поділитися з вами історією моїх пологів, саме для того аби інші дівчата та жінки які стикнуться з такою ж ситуацією як я не засмучувалися, не винили себе.
Моя вагітність проходила легко, всі аналізи були в нормі, малюк був активним і постійно нагадував про своє існування, а саме в ночі найбільше)
Я настроїла себе на такі ж легкі природні пологи, готувалася до них, перечитала масу різної літератури, щоб в день Х знати що я маю робити.
Вже підходив час до пологів, ми з дня на день чекали на появу синочка.
Коли відійшли води, я спокійно зателефонувала лікарю, сходила в душ, зібралася та з чудовим настроєм поїхала в роддом, адже я розуміла що скоро зустрінуся з синочком.
У пологовій залі створили максимально комфортні умови, преглушене світло, тиша, хоча пропонували включити музику, але я відмовилася.
Палата велика, комфортна, чиста.
В ній було все що потрібно, персонал дуже чуйний і вічлевий.
Допомагали зі всім, від них я отримала колосальну підтримку.
Все починалося як найкраще, а потім сталося те, чого я не очікувала і боялася найбільше.
Ці пологи мали залишити приємні спогади, а перетворилися на травматичний досвід.
У моїх пологах було все чого я найбільше боялася, стимуляція, епідуральна анастезія і на останок кесерів розтин до якого я точно не була готова.
Я настільки не розглядала такий перебіг подій, що інформацію про кесерів розтин пропускала, я була впевнена в своїх силах.
Але це сталося....
Продовження буде у наступному пості.
History of my childbirth part 1
I want to share with you the story of my childbirth, so that other girls and women who face the same situation as me do not feel upset, do not blame themselves.
My pregnancy was easy, all tests were normal, the baby was active and constantly reminded of his existence, namely at night the most)
I set myself up for the same easy natural childbirth, preparing for them, re-reading a lot of different literature to know on day X what to do.
It was time for childbirth, we were waiting for our son to appear from day to day.
When the water receded, I calmly called the doctor, went to the shower, got together and went to the maternity hospital in a great mood, because I understood that I would meet my son soon.
The maternity ward created the most comfortable conditions, dimmed light, silence, although they offered to include music, but I refused.
The ward is large, comfortable, clean.
It had everything you need, the staff is very responsive and polite.
They helped with everything, I received tremendous support from them.
It all started as the best, and then something happened that I did not expect and was most afraid of.
These births were supposed to leave pleasant memories, but turned into a traumatic experience.
My childbirth had everything I feared most, stimulation, epidural anesthesia, and finally a caesarean section that I wasn't exactly ready for.
I did not consider such a course of events so much that I missed the information about the caesarean section, I was confident in my abilities.
But it happened ....
The sequel will be in the next post
Дуже інтимна ситуація, але є таке відчуття, що Вам, в першу чергу для себе, необхідно нею поділитись.
Деколи потрібно поділитися, щоб відпустити.
І також хочу донести, що таке може статися з кожним, і не варто себе винити, розстроюватися.