Значить не час.
Ти ж знаєш що я ще той Егоїст, але в цій ситуації я думав не про себе. Моя роь є але вона не більше ніж "передати сіль" як в томуу анекдоті про передання солі.
You are viewing a single comment's thread from:
Значить не час.
Ти ж знаєш що я ще той Егоїст, але в цій ситуації я думав не про себе. Моя роь є але вона не більше ніж "передати сіль" як в томуу анекдоті про передання солі.
Якраз дивилася 60 гексаграму. Шукала символіку числа 60.
Гординя та егоїзм - там згадувались…і то погано.
Умирает человек, попадает в рай. Его встречает апостол Петр.
Человек: Простите, что вас беспокою, но у меня к вам есть один вопрос
Апостол: Слушаю вас
Ч: Я прожил довольно долгую жизнь, но так и не понял одного. Скажите, в чем был смысл моей жизни?
А: Вам правда нужно это знать?
Ч: Очень
А: Помните, вы 1973 году ехали в поезде Москва-Краснодар?
Ч: Э-э.. ну..
А: И вы еще познакомились в купе с попутчиками
Ч: Наверное..
А: И вы пошли вместе в вагон-ресторан
Ч: Да..
А: И за соседним столиком сидела женщина
Ч: Возможно..
А: И она попросила вас передать ей соль
Ч: И я ей передал соль.
А: И вы передали ей соль
Ч: Передал.
А: Ну и вот..
То придумали якісь …. ( в Достоєвського книга так називається)
Жарти гарно передають
сільсутьМені жарти смішні лише в двох людей. Дурнєва і якоїсь Каті.
Анектоду не знаю. Соління то звучить страшно.
( згадала засушену рибу)