Life is like a fairy tale, and it only depends on us how we perceive events: either as unexpected gifts, or as unpleasant adventures ...
This is my life today, and in a few years it will be memories! Join the SaturdayMemories
community and every Saturday share your happy events from the past!
Рожева хатинка , подарована дитині на день народження в розкішному житловому комплексі теж припала снігом. Цікаво, чи почувалась та дитина принцесою, отримавши такий подарунок?... Я пригадала своє дитинство, і хатку, яку ми будували з паличок між стовбурами дерев, і ми були такі щасливі, поки будували...
А потім вже нецікаво було гратись! Ось так і в житті, поки будуємо, розвиваємось, тоді цікаво.
І зима будує :) Вона теж хоче здивувати нас своїми шедеврами, і цього року їй це вдалось !
Гуляла і насолоджувалась сніговими картинами. Ось велосипеди припали снігом і чекають весни. Я напевно так не залишила б , боялась би, що заржавіють. Але що там для людей з достатком. Прийде весна, куплять нові )))
Непривязаність до речей це добре, недбальство це погано. Де знайти золоту середину?
І маленький рожевий будиночок для принцеси теж має правила, хто не буде дотримуватись, не ввійде в середину :) Всім потрібні правила: або встановлені кимось, або встановлені самим собі! Так краще )
Але встановлюючи собі правила, ми все одно підпорядковуємось вищим законам і це особливо відчутно зараз, коли нас так добряче засипало снігом! Ніхто не посперечається з силою природи! Якщо щодня не протоптувати доріжки, завтра не вийдеш з дому :)
І якщо піти на обгін на засніженій дорозі, де замість узбіччя є величезні снігові гори, потрібно вміти розраховувати свою швидкість на 100 %, бо немає куди втікати...
Але якщо ми розуміємо правила і підпорядковуємось законам життя, тоді стихія може стати прекрасною пригодою...
Ось такі роздуми відвідали мою голову, коли я гуляла серед снігового царства ввечері біля свого дому, приїхавши з цього лакшері місця, яке знаходиться під охороною серед засніжених сосен. А у нас тут теж красиво.
Я виходжу з дому і я під охороною самого Бога... Так спокійно і затишно в освітленому ліхтарями лісі.
А зима вирішила здивувати мене ще дужче, ввімкнувши снігопад, який був наче білосніжна стіна перед моїми очима!
Я дарую його вам теж. Можливо хтось живе в країні, де немає зими і прочитає мій пост.
Насолоджуйтесь!
Дякую за читання 😀
🐈⬛🐈⬛🐈⬛