Останні дні нічого тут не писала, тому що знаходилась в надзвичайно жахливому стані. А все почалось з того, що я пішла в гості до родичів. Потусила там, а на наступний день дізналась, що у сина родичів виявили вітрянку. В той момент, звичайно, що робить кожна доросла людина? Правильно! Запитує в мами, а чи хворіла я цим в дитинстві.
Мама заспокоїла і сказала, що наче хворіла. Принаймні, щось схоже вона пам'ятає. Я заспокоїлась та жила спокійним життям допоки одного ранку не знайшла на своєму тілі... Цілу купу маленьких прищів. Звичайно, спочатку я висунула претензії мамі, а вже потім почала шось із тим робити. І до цього часу сиджу та думаю на що ж я тоді хворіла в дитинстві та в який момент мене спіткає нова загроза.
А шо робити? Старий перевірений метод - зеленка. Звичайно, власних фото сьогодні не буде, адже... Та ну його, не хочу позоритись 😂 Перші дні два мій стан був більш менш нормальним, якщо не враховувати загальну слабкість, а от потім почався повний треш. Температура 39, болить голова, слабкість така ніби я тиждень розвантажувала вагони, встати з ліжка не можу. Відчуваю, що смерть дуже близько!
При цьому замазуючи прищі в моїй голові виникла ідея об'єднати їх лініями. Ну, пам'ятаєте, оці дитячі розмальовки, де потрібно було з'єднати крапки, щоб отримати малюнок? Моя температурна голова була впевнена, що із того щось вийде, але я змогла стриматись. І так, найбільша жесть у всьому цьому, це коли починає все свербіти... Ох. Ніби мені мало того, що я практично вся зелена і в мене паршивий стан?
Але все одно в мене все набагато легше, ніж у знайомого, котрий десь років у 20 захворів на вітрянку так, що ледве вижив. А коли хворіли вітрянкою ви? І чи хворіли взагалі? Як все пройшло?
Я хворіла у 15 років, теж була жесть... Дуже свербіло, не могла спати і висока температура. У цей час я якраз готувалася до вступу у музпедучилище. Це була жесть, я вже не була заразна, але сліди від прищів лишились. Так і здавала вступні. Але все добре пройшло.
А такими хворобами звісно краще хворіти у дитинстві...
Та це ж моя історія! 🤣🤣🤣
Вияаляється у вітрянки до біса великий інкубаційний період. Дочка заращилась у дитсадку, вле чеоез 5 днів зелених крапочок вже пішла на новорічний "ранок".
А я у новорічну ніч в гостях відчула себе зле. І бій курантів я зустріла бульбашками не від ігристого, а від шипучого аспірину )) Зранку викликали швидку, бо всі визідні, але ж температура. Вони приїхали, прикладали стетоскп до спини (я д.себе там не бачу), дивились у горло, а тоді давай хіхікати. У вас вітрянка, кажуть. На той момент я вже й забула про доччину вітрянку. Аа! Бо мама теж мене запевнела, що я хворіла.
А потім.... 21 день я почувалася, ніби розкладаюсь заживо. В голові були лише якісь біблейські образи.
Коли трохи роздуплилась і вийшла на роботу,.виявилось, що від мене заразилось пару дорослиж колег і кум. Це був незабутній досвід 😁
А вам бажаю пошвидше одужати:)
Congratulations @daisyol! You have completed the following achievement on the Hive blockchain and have been rewarded with new badge(s) :
Your next target is to reach 200 upvotes.
You can view your badges on your board and compare yourself to others in the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word
STOPTo support your work, I also upvoted your post!
І я перенесла вітрянку в дорослому віці. Мені було десь 27 років. Краще і не згадувати . Ті прищі були всюди, а ввечері так нестерпно свербіли, що хотілося роздерти все тіло! Потім захворіла моя дочка першокласниця.