Привіт, друзі!
Писати про щось радісне і приємне, коли кожен новий день емоційно заганяє у бездонну прірву вбивчими новинами, не доводиться. Особливо, коли замислюєшся над тим, що є нині найбільшою цінністю для сучасного світу. Людина? Її життя? Свобода? Мир? Право? Мораль? Правда? Чи абсолютний гедонізм в усіх його проявах?..
Усі ті високі слова, по великому рахунку, вже давно дескридитовані й перетворилися на порожній звук. У ХХІ столітті останні 20 років балом править безкарне Зло, яке розчавило всі ті цінності й запровадило свої неписані правила, які "слухняна більшість" прийняла як належне. Зло, яке, за мовчазної згоди і страху багатьох "непричетних", отримало право на війни та вбивства без наслідків, набувши легітимності для тотального нищення всього живого, створеного і збереженого для нащадків цієї і так уже хворої Планети.
Усі ми знаємо, хто є нині найбільшим уособленням цього безкарного Зла. І все, що ми можемо, це твердо продовжувати протистояти цьому Злу, боротися з ним до кінця. Така вже історична місія України, яка тягнеться довгі століття лише через те, що нам мало хто допомагав у цій боротьбі у попередні віки.
Для українців завжди на першому місці була Свобода. "Воля або Смерть". І ми не зраджуємо своїм ідеалам. Ми завжди відстоювали і продовжуємо відстоювати Землю і Небо. І мені здається, що нині навіть діти починають розуміти живу мову "мертвих" могил своїх предків. Бо щодня у цій запеклій війні ми "смертю смерть перемагаємо" (як би хто не тлумачив цей вислів). У нас немає страху перед потворним обличчям Зла. Але світ, на жаль, не такий відважний, як ми.
Світ завжди більше прагнув "хліба й видовищ", у той час як ми непомітно для нього вели запеклу боротьбу з нашим екзистенційним ворогом за право бути вільними. Не зважаючи на смерть і голод. Світ по-справжньому зрозуміє цінність власної свободи і життя лише тоді, коли Зло постукає в двері приватної домівки кожного. Але тоді вже буде занадто пізно.
Що довше світ відкладатиме покарання Зла напотім, вигадуючи для нього нові "індульгенції", відтягуватиме час у сподіванні на те, що воно схаменеться і визнає свою провину, то швидше він наближатиме початок кінця. Відкупитися від Зла неможливо, це лише збільшує його апетити. А вдавати, що його не існує, чи воно "бутафорське", або нехай хтось інший переможе його замість нас, — наївно, безвідповідально і, зрештою, смертельно. Не забуваймо, ситий, цивілізований Рим пав від рук варварів. Чи бажає світ повторення цієї історії? Бо новітній варвар стікає слиною від бажання правити Світом. Він не зупиниться й ітиме далі задля досягнення цієї мети.
Зображення з мого приватного фотоархіву. Чорне море, Кароліно-Бугаз, Одеська область, вересень 2021
All photos were taken by me. Black Sea, Karolino-Bugaz, Odesa Region, Ukraine, September 2021