Зараз нормально, тихо. Але тримаю бус готовим до евакуації та запас кормів про всяк випадок. У мене близько 100 тварин та птахів, мініпритулок. Під час окупації найбільше боялася, що закінчаться корми або що орки всіх перестріляють. Але все обійшлося. Хоча лелеки та яструби загинули від вибухів, не витримали стресу.
You are viewing a single comment's thread from:
Коли читаю про тварин, просто серце крається. Покинуті, перелякані, голодні... Подруга волонтерить у притулку в Києві, а інша опікується в Запоріжжі. Найбільше запам'я талась історія тварин, яких евакуювали в ЗП неймовірними зусиллями, а там наступного дня їх накрили рашистські ракети.
Добре, що ви напоготові. Нехай не доведеться більше....